У нас щойно була справжня літня злива. До обіду парило немилосердно, так, що аж важко було дихати. Оскільки я фізично працював (засипав землею глибоченну траншею), то піт мені просто очі заливав. Взагалі-то дощик хоча б трішечки падав щодня впродовж цілого тижня, але він навіть не міг нікого налякати. Проте сьогоднішня злива (формально це була гроза, бо декілька раз так порядно бахнуло) вивалила за короткий проміжок часу добрячу таку кількість опадів.
Я трохи пофоткав крізь відчинене віконце та з ґанку, проте дуже обережно, щоб цей нестримна стіна дощу, який безперервно падав із неба, не замочила мені мого електронного друга. Утворилася справжня водяна пелена, яка навіть частково сховала від мене квіти за десяток метрів.
По бетонних плитах на подвір’ї шаленим потоком текла вода. Її було настільки багато, що навіть на газоні утворилися калюжі, бо вода не встигала просочуватися у землю. Падав навіть град, але, здається, він не встиг зробити особливої шкоди, але я ще не виходив надвір, то ж напевне сказати не можу. Дощ уже стих, проте час від часу пробує відновитися. Я ще трохи почекаю і піду подивлюся, як там моя траншея. Якщо розібратися, то для засипаної траншеї ця злива – це добре, земля гарно втрамбується. Погано, що я встиг закидати лише половину канави.
P. S. Коли я вже закінчував писати цей пост, вимкнули світло (я пишу з ноута), сподіваюсь ненадовго. В будь-якому випадку, я зможу опублікувати його, коли світло увімкнуть.
P. P. S. Я встиг навідати свою траншею, від сильних потоків води у деяких місцях її ствнки завалилися, але це не страшно, оскільки її всеодно потрібно засипати землею. Фото не дуже якісне, бо на телефон, який ще й був запотів.
