Доброго вечора, мої любі друзі!
Щось мені ніяк не хочеться говорити про остогидлу війну, про постійне виття сирен за вікном, про наших Західних друзів, які частенько коливаються: давати чи не давати ту або іншу зброю?!((( Всі новини залишу на потім!))
Бо вже майже середина літа, все навколо зараз в квітах...
Сьогодні 7 липня - п'ятниця а, отже, знову День поезії, ініційований 
Навколо цього свята не вщухають суперечки: християнське воно, чи ні?! Але ж як гарно, коли молоді дівчата у вишитих сорочках водять хороводи, чи стрибають через багаття парами, разом із хлопцями...
Якось я була на такому святі у нас, в Запоріжжі, на острові Хортиці. Мені так сподобалося, що я написала вірш.
На Івана, на Купала
По Дніпру вінок пускала...
Свого милого чекала
До ранкової зорі.
Та віночок за водою
Із надією хиткою
Плив, прощаючись зі мною
Знов до літньої пори!
Ой, віночок-віночок,
Серце радості хоче!
Хоче щастя й кохання,
Ніжних слів до світання!
Мого милого очі
Мені сняться щоночі...
Мій віночок бажання!
Ти — надія остання!
Квітку папороті дивну
Я зламаю в ніч чарівну.
Оживу, мов та царівна,
Що прийшла із забуття...
І до тебе я полину,
Мій коханий, мій єдиний!
Як під вікнами калина,
Стану часткою життя.
Ой, віночок-віночок,
Серце радості хоче!
Хоче щастя й кохання,
Ніжних слів до світання!
Мого милого очі
Мені сняться щоночі...
Мій віночок бажання!
Ти — надія остання!
посилання
А потім цей вірш став піснею - співачка і композитор Ларисв Бєлова написала музику на мої вірші і виконала її.
Через деякий час донечка зробила ВІДЕО, так що можете подивитися і послухати нашу пісню.
Приєднуйтесь до чудової ініціативи #fridaypoem від
============================================================
І, як завжди, хочу вам показати втрати рашистів, які у Зведенні Генерального Штабу ЗСУ за минуле добу, що радують мою душу і наближають Україну до Перемоги...
Дякую всім, хто відвідав мій пост, за коментарі та апи!!!
З повагою, 
