Нині серпень — пора зорецвіту

Доброго ранку, мої любі друзі!
Ось вже і передостанній день останнього літнього місяця - серпня, і сьогодні наступна п'ятниця, а значить і День поезії, ініційований @lilideleopolis, тож я знову приймаю участь зі своїм віршем, написаним чудовою літньою порою багато років тому, і на цьому серпнева епопея скінчиться...

В оксамиті серпневого неба
Сяють дивних зірок міріади...
І лечу я босоніж до тебе,
Мов в обійми чарівного саду...

М'яко стелються трави під ноги
В мерехтливо-смарагдовім цвіті...
Я давно вже не знала такого
Божевільно-щасливого літа!!!

Щось тихенько наспівує вітер,
Пригортаючись спрагло до мене...
Рук пестливо торкаються віти
Молодого завзятого клена...

Нині серпень — пора зорецвіту
Надзвичайних небесних півоній!
Та зірки покидають орбіти -
І сягають в розкриті долоні.

Долетять — і бажання здійсняться!
Оживить почуття душ озерця!!!
Бо мені кожен рік — дев'ятнадцять,
І кохання не йде з мого серця!!!

Приєднуйтесь до чудової ініціативи #fridaypoem від @lilideleopolis, бо тут можна приймати участь не тільки зі своїми віршами, а і з віршами інших поетів, які вам дуже подобаються!

І наостанок - букет серпневих квітів.)))

Дякую всім, хто відвідав мій пост, за коментарі та апи!!!
З повагою, @valentinaboroday