Привіт,спільното!!!
Сьогодні трохи філософії. Кожній рослині... Як і кожній людині потрібен час, щоб до чогось дозріти. Рослині, щоб дати плоди. А людині, щоб стати кращим, розумнішим чи сильнішим, зробити щось корисне для близьких чи для суспільства. А ще я сьогодні подумала, що (зазвичай) люди найкраще почуваються у молоді роки, а старість приносить багато хвороб і страждань.
Та чи так має бути? Це питання для роздумів, адже я не маю відповіді. Останніми днями настрій не надто веселий, адже у мене далі проблеми зі здоров'ям.
Проте гарні спогади гріють душу. Знайшла у своїй добірці ось цей дикий виноград, знятий під час моєї недавньої поїздки в село. І думаю: влітку ми якось не звертаємо увагу на цю рослину. Та і восени її плоди мабуть не мають користі. Якщо чесно я їх ніколи не пробувала:) Може помиляюсь. Але яке красиве оце червоне листя! Як воно розмальовує цю осінню реальність, додає свого відтінку у багатющу палітру осені.
Так і кожна людина має свій відтінок, свою користь, хоч часом з цим важко погодитися.
Мабуть де б ви не жили, а варто хоч раз побачити справжню осінь.
Всім дякую за увагу! До зустрічі у вулику:)
