Department of Printing Technology VPI KPI. Igor Sikorsky wrote the following words:
"The terrible news stunned the entire staff of the Publishing and Printing Institute: on May 5, 2022, a student of the SG-92 group Oleksandra Anikyeva died while serving in the Armed Forces.
With the beginning of Russia's open armed aggression against Ukraine, Oleksandra went to defend the Motherland with weapons in her hands in the ranks of Ukraine's SRS, and later in the ranks of the Armed Forces.
The war brought to our land by the aggressor takes away our best sons and daughters, the racist woman tries to steal everything from us - past, present, future; beauty, language, culture and the very right to exist on one's own, God-given, Ukrainian land.
Alexandra dreamed of becoming an artist of the book, to bring harmony and beauty to this world. But it happened differently: in her 19 years of prosperity, she died defending her homeland as a shooter of the Armed Forces.
We bow to her courage and patriotism.
Teachers, students and staff express their deepest condolences to Alexandra's family.
Eternal memory to her! "
It hurt me a lot to see this news. This student, our colleague in the future, could study and work, but she died defending us and you. It hurts unspeakably.
Condolences to parents, relatives and friends.
And burn in hell, damn occupiers
Glory to the Heroine!
Фотографія з https://t.me/ukrinform_news
Кафедра технології поліграфічного виробництва ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського написали такі слова:
«Страшна звістка приголомшила весь колектив Видавничо-поліграфічного інституту: 5 травня 2022 р. під час несення служби в лавах ЗСУ загинула студентка групи СГ-92 Олександра Анік’єва.
З початком відкритої збройної агресії росії проти України Олександра пішла захищати Батьківщину зі зброєю в руках у лавах ТРО України, а згодом — у лавах ЗСУ.
Війна, принесена на нашу землю агресором, відбирає в нас кращих синів і дочок, рашистська наволоч намагається вкрасти в нас усе — минуле, сучасне, майбутнє; красу, мову, культуру й саме право існування на власній, Богом даній, українській землі.
Олександра мріяла стати мисткинею книги, нести гармонію й красу у цей світ. Але сталося інакше: у свої 19 квітучих літ вона загинула, захищаючи свою Батьківщину як стрілець ЗСУ.
Ми схиляємося перед її сміливістю й патріотизмом.
Викладачі, студенти, співробітники висловлюють глибокі співчуття родині Олександри.
Вічна їй пам’ять!»
Мені дуже боляче було побачити таку звістку. Ця студентка, наша колега у майбутньому, могла вчитися і працювати, проте загинула захищаючи нас з вами. Це невимовно боляче.
Співчуття батькам, рідним, друзям.
І горіть у пеклі, кляті окупанти
Слава Героїні!
