Всім привіт! Зараз у нас (тимчасово я гадаю) відлига, відносно тепла погода (відносно, бо дує пронизливий холодний вітер, хоча температура повітря плюсова), то ж снігу декілька днів вже немає зовсім. Але цього року справжня зима прийшла до нас наприкінці листопада і протрималася до середини грудня, створивши відповідний зимовий настрій на Миколая і м'яко адаптувавши нас до того, що цього року Різдво на два тижні швидше. Бо ж коли надворі лежить сніг і під ногами порипує морозець, то в те, що скоро різдвяні свята, віриться швидше.
Звісно, як і цього року, так і торік настрій не був зовсім святковий, бо коли довкола стільки смертей, чи ж до веселощів? Але багаторічний досвід святкувань мимоволі проектує в пам'яті ще ті благословенні часи, коли святкові клопоти були чи не єдиними нашими проблемами і змішує їх з гірким сьогоденням. То ж іноді святковий настрій таки бере своє і оволодіває мною. Мабуть значна заслуга в цьому дітей, які живуть сьогоднішнім моментом, в не вмонтують у себе ті переживання, які терзають багатьох людей. І це добре, бо вони діти і я дякую Богу, що вони мають таку можливість - залишатися дітьми.
А сьогодні я хочу поділитися з вами зимовими фото з моїх цьогорічних запасів, які я зробила фотоапаратом одного морозного дня на початку грудня. Це яскраво-червоні китиці оцтового дерева, вкриті памороззю і на фоні білого снігу, вийшло дуже контрастно в красиво, на мою думку ☺️.