Привіт, друзі!
Як ви знаєте — можливо, з моїх попередніх дописів — я часто ділюся своїми поробками (як зараз прийнято казати в школі). Тобто чимось, зробленим власноруч — оздобами, прикрасами. Це можуть бути різдвяні вінки чи якісь інші речі. Мені дуже подобається щось робити з гілочок, шишок, різного природного матеріалу — скріплювати все це в єдине ціле й отримувати щось дуже красиве, від душі.
Тож якщо ми десь гуляємо — попід ліс чи десь іще — я завжди збираю гарні шишки. І Тарас це знає, тож теж мені їх приносить. Хоча, щиро кажучи, я не завжди використовую їх одразу. А з часом, коли роблю прибирання, виявляється, що шишок уже назбиралося чимало. І мій чоловік починає бурчати, що їх у нас забагато і вони просто лежать і припадають пилом)).
А я ж не маю стільки часу — якби було більше вільного, я б цим займалася хоч і не щодня. Але ж зараз діти забирають багато уваги, плюс — готування їжі, літо, город… Я просто не встигаю.
А буркотун (тобто мій чоловік 😄) дуже любить порядок. І от нещодавно, коли я принесла трохи жита, сіна, якоїсь трави — щоб посушити й мати на зиму для виробів, — він знову почав бурчати, що “зараз у нас всюди по хаті валятиметься солома”.
Ну, я трохи набрала злості й вирішила все це гарно поскладати в пучки. Бачите, як я розвісила ці “міні-букети” на терасі — на такій декоративній відгороджувальній стіні? Тепер усе гарно й охайно. Я — задоволена. І чоловік задоволений (хоч і мусив трохи поперебирати за мною ту солому, якою я насмітила на терасі). Але ж це тільки раз, правда ж? 😉