Схоже, що наше іґлу доживає свої останні дні, якщо не години. Сьогодні цілий день просто жахлива: сильний вітер та дощ з мокрим снігом. Чи то радше дощ із вкрапленнями снігу. Одним словом, на землі стоять калюжі і варто пройтися із нашої хатини до нижнього подвір'я, як будеш мокрий, як хлющ.
То ж така погода ніяк не сприяє цілісності нашого іґлу. Снігові блоки стали ніздрюватими і втратили колишню твердість. І водночас вони зробилися важкі, набравши багато води, то ж стінки снігової хатинки можуть просто завалитися під вагою важкезної верхівки.
То ж Даринка, яка після обіду вирушила в гості до Яремчика, щоб зіграти у "Вибухових кошенят" (їй стало нудно вдома, тим пасе, що в Маркіяна якраз настала пора післяобіднього сну), вирішила сфотографуватися на фоні нашої снігової хатинки, доки вона ще ціла.
А тут Даринка вражена тим, як дощ повимивав сніг зі швів. Снігові цеглинки знову проявили свою структуру.
Якби ж хатинка протрималася б хоча б добу, то вона замерзла б (бо прогнозують мороз післязавтра) і ще б трохи простояла, вражаючи своїм незвичайним виглядом).