Привіт, друзі!
Вже кілька днів я нічого не публікувала. Якось зовсім закрутилася у справах: потрібно було переробити купу роботи, зокрема я помила фасади в кухні, які за довгий час стали брудними і жирними, а ще ж було приготування їжі для сім'ї, цього на жаль ніхто не скасовував, та й город зараз потребує постійної уваги. Тож на дописи часу майже не залишалося.
Сьогодні, власне, хочу поділитися з вами кількома красивими іюстраціями з городу. Хоча слово «ілюстрації» тут звучить трохи дивно, але на цих світлинах зображено справжню красу.
На фото — нагідки лікарські, які цього року виросли самі. Торік на цьому місці росли помідори, а між рядками я посіяла нагідки, щоб було гарніше та щоб вони допомагали захищати рослини від деяких шкідників.
Цього року на цій ділянці вже росте картопля, хоча не до самого краю поля. На вільному клаптику свекруха посадила кавуни. Це своєрідний експеримент, адже торік вони теж росли на городі, але через погодні умови не встигли достигнути. Цікаво, як буде цього року. Будемо спостерігати.
Насіння нагідок восени просто осипалося на землю, і навесні вони дружно зійшли самосівом. Спочатку тут була стежка до теплиці, і чоловік, коли вперше косив траву, випадково зрізав частину молодих рослин. Але згодом ми натягнули затіняючу сітку, закріпивши її шнурками до кілочків, забитих у землю. Відтоді він там уже не косить, і це було дуже правильне рішення.
Подивіться лише, яка краса! Нагідки гарно розрослися, пишно зацвіли й зараз тішать око своїми яскравими помаранчевими квітами. Кілька великих будяків, що пробилися між ними, ми просто повисмикували руками, а дрібна травичка зовсім губиться серед густих квітів і майже непомітна.
Найбільше мені подобається те, що навіть із теплиці, коли заходжу доглядати помідори, крізь поліетиленову плівку видно теплий помаранчевий колір нагідок. Це створює дуже затишну атмосферу й щоразу піднімає настрій.
