Після того, як ми відвідали озеро Синевир і вдосталь намилувалися красою цього високогірного озера, ми повернулися до нашого автомобіля, який ми залишили на стоянці, оскільки автомобілям заборонено їхати на берег озера. Та й, чесно кажучи, наше авто не подолало б цей вузький шлях. Отож, коли ми підійшли до нашої машини, нас чекав сюрприз – дуже мила гірська корова, яка залишила стало, яке проходило неподалік під керівництвом місцевих пастухів. Ця корова вирішила дослідити наше авто і не бажала йти геть навіть тоді, коли ми сіли всередину. Проте врешті вона таки пішла доганяти своїх товаришів по стаду, а ми змогли нарешті зрушити з місця.
Під час прогулянки по озеру ми з друзями добряче зголодніли, тому ми вирішили перекусити в місцевому кафе на дерев’яній терасі, звідки відкривався неймовірний краєвид. Ціни були адекватні, а їжа дуже смачна. Ми витратили не більше 100 грн кожна.
Потім ми повернулися до орендованого будинку за рушниками та змінним одягом і поїхали паритися в сауні, яку ми також замовили заздалегідь. Ціна сауни в селі Ізки приблизно така ж як і у Львові – 300 грн за годину, оскільки ми замовили сауну на 2 години, то це коштувало нам 600 грн (приблизно $24). Сауна була дуже добра нагріта, що, звісно, було чудово, але у приміщенні, куди ми ішли після сауни, також було дуже спекотно. Також там був невеличкий басейн та дві душові кабінки, тому ми з дівчатами добре розслабилися.
Після сауни ми повернулися додому, точніше до орендованого нами котеджу. Ми заплатили за оренду цього двоповерхового будиночку 600 грн за добу. На першому поверсі цього котеджу була простора кухня-студія із диваном, на якому згодом спали я та одна з моїх друзів. На другому поверсі були дві спальні з двоспальним ліжком у кожній, там розмістилися решта моїх друзів.
Ми заплатили лише за ночівлю, а от готувати їсти ми зобов’язалися самі. Ми самі прагнули це зробити, оскільки зібралися посмажити шашлик на мангалі (ми замаринували м’ясо заздалегідь ще у Львові). Для цього ми розпалили вогонь. Через те що дрова були дуже сухі, спочатку вогонь був дуже великим. Здавалося, що моя подруга Наталя, яка стояла позаду мангалу, знаходиться у полум’ї і не згорає, наче вона мати драконів 😁.
Ми з моїми друзями влаштували чудову дівочу вечірку. Ми всі дуже любимо співати, тому ми увесь вечір співали пісень, наче ми якийсь відомий гьолз-бенд. Ми згадували щасливі моменти з нашого минулого та ділилися плітками із нашого сімейного життя. Я вірю, що наше жіноча дружба триватиме ще дуже довго!
Частина 1 | Частина 2 | Частина 3
Ця розповідь базується на моїх спогадах про мандрівку до озера Синевир, які я викладала англійською мовою тут.