Привіт, друзі! Ми цьогої вихідних їздили відпочивати в гори — мій чоловік вже писав про це в дописі, а я хочу підхопити естафету і розповісти про базар і, зокрема, про косівську кераміку.
На базарі було дуже багато всього, і все це не вміститься в один допис. А сьогодні хочу власне поділитися своїми фотографіями косівської кераміки, бо її там справді багато — місто Косів, зрештою, відоме своїми майстрами гончарства, оздоблення і різними техніками декорування посуду.
Моя кума придивлялася собі посуд, бо в неї є мрія: оздобити святковий стіл (той, що накривається на Різдво) саме керамічним посудом, підсвічниками і традиційним гончарним декором. Я поки що фінансово до цього не доросла, хоча мені дуже подобається воєнний посуд і традиційне його використання на Святвечір. Але зараз у нас йде ремонт другого поверху, кошти всі йдуть туди, тому доведеться цю мрію поки відкласти. Але я впевнена, що з часом здійсню її.
Поки що я купила ось такого красивого ангелика на ялинку — теж в техніці косівської кераміки. Бо маю ще одну мрію / традицію: зібрати різних ангеликів, щоб ялинка була прикрашена тільки ангеликів. Уже маю кілька, кожного року купую по ангелику, і гадаю, з часом ця мрія теж здійсниться. Також купила керамічні дзвіночки, але тут поки немає їхніх фотографій. Малиновий передзвін тих дзвіночків дуже гарний — мені потім нагадалися звуки, коли ми гуляли по селу, піднімалися на полонини, і там, десь серед Карпат, коли корови пасуться, вони мають дзвоники. І коли стадо далеко — дзвін чути здалеку, створюється такий передзвінок. Це теж дуже красиво.
Трохи про техніку косівської кераміки:
Дякую за увагу! Я ще поділюся своїми розповідями про те, що я бачила на ринку, та наші інші пригоди — два насичені і неймовірні дні. Гарного дня!