Так, це саме білоцвіти. Не підсніжники, не «великі підсніжники», як часто кажуть, і не якісь «домашні підсніжники». Білоцвіти — це окремий вид дикорослих рослин. Вони справді родичі підсніжників, але трохи відрізняються — зокрема, мають характерну жовту окантовку на краях пелюсток.
Сьогодні я купила їх у бабусі, яка продавала квіти на вулиці. Вона була дуже старенька, і, чесно кажучи, виглядала так, ніби їй дуже важко стояти. Мені стало її дуже шкода, тож я вирішила купити.
Тим більше, що я дуже люблю квіти й активно висаджую їх у себе в садочку. Хочу, щоб навесні в нас усе квітло — щоб ці первоцвіти щороку виростали і тішили око.
Бабуся запевнила, що ці квіти не з лісу, що вона не викопувала їх там. Адже як відомо, зривати чи викопувати первоцвіти в лісі — заборонено. Вона сказала, що це з її власного саду.
Я їй повірила. По-перше, їй, здається, було б просто фізично важко йти до лісу. А по-друге, це справді виглядає правдоподібно. У нас у багатьох людей у садках ростуть підсніжники, проліски, білоцвіти та інші первоцвіти.
Звісно, колись хтось міг принести кілька цибулинок із лісу і висати в себе в садочку — таке теж буває. Але якщо вони вже ростуть у твоєму саду, ти маєш повне право їх розмножувати й навіть продавати.
До того ж, іноді ці рослини з’являються самі. Наприклад, у нас, бо ми живемо дуже близько до лісу й пагорбів Розточчя, деякі квіти можуть просто «переселитися» в сад природним шляхом.
Тож я купила ці білоцвіти й зараз піду висаджу їх у своєму весняному квітнику. Це буде ще одне гарне доповнення. У мене вже є крокуси, підсніжники, примули — а тепер будуть і білоцвіти.
А кошичок я купила до Великодня — такий гарний, святковий. У нього й поклала ці квіти для фото.
