Як вигравав на програному матчі! ;)
Змалечку багатократно довелось чути трагічно-смішну оповідь батька про те як небезпечно жартувати з затятими футбольними фанатами. Один з них надміру імпульсивний,без почуття гумору у відповідь на батькові кпини кинувся на нього з сокирою і почав рубати землю біля його ніг. Ледь врятувавши життя, після цього батько ніколи не ходив на футбольні матчі і дітям своїм не радив.
Тому я в футболі повний «чайник»,хоча граю однак не у футбол, а на саксофоні,тому мене запрошують на всілякі імпрези,щоб створювати публіці святковий настрій. На таку місію уповноважили мене з нагоди футбольного матчу за якийсь кубок.
Я прийшов у віп-ложу,де був розкішно- сервірований стіл. Коли всі були перейняті напругою матчу я активно дегустував все в межах моєї досяжності.Що діялось на полі я не мав можливості спостерігати через натовп вболівальників на підвищенні попереду мене.
Як справжній музикант все сприймаю на слух. Почувши радісні вигуки «ГОЛ!» сприйняв це як сигнал,що прийшов мій час відпрацьовувати гонорар.
Старався як міг,вискочивши на пядистал чомусь враз опустілого підвищення. Грав найдрайвовіший репертуар і був вражений чому в дисонанс щонайвеселішим мелодіям наші вболівальники навколо покидали стадіон похнюплені зиркаючи на мене якось озлоблено.
-Випєм за те що ми виграли !- вигукну я пінявши бокал віски.
-Виграли вони!-констатував президент клубу.
І випалив він це з дивно-агресивним притиском.
-Ого!Так ще й побити можуть,- нарешті зметикував я. -Треба вчасно злиняти, щоб гонорар не відібрали.
Добре казала бабця,не треба в піст веселе грати!...
Ю.М;)