Кожен раз кажу собі що у вихідні на риболовлю не поїду. Але кожного разу так кортить... Або хтось вмовить поїхати.
Так і цього разу - захотілось дуже, бо наступного тижня можливості не буде, а потім відлига, не факт що ще вийду на ту кригу.
Отже неділя, їдемо на затоку "Сосни" знаю що клювати не буде, але все одно прусь туди.
Емоції завжди з цього місця дуже позитивні. Спочатку дорога - недалечко, потім переправа човном, а потім трошки пройти і ти вже у затоці.
Ну, все як має бути - людей дуже багато, рибки у затоці теж вистачає, але вона не клює. Сидиш ти над тою пелькою і чаклуєш/колядуєш, граєш туєю гірляндою як тільки фантазії та уміння вистачає.
І ось у грі кивка збій, ледь ледь торкнула, а рука автоматом підсікає, а знизу хтось упираєця. і добряче так. Хто ж там такий моторний? Підтягуємо потрошки жилку, та ще й попускати доводиться, - аж ось під пелькою стрельнула у бік довга срібляста рибинка. Так це ж чехонь, от би не зійшла ( у чехоні така будова щелепи що вона дуже часто сходить) І ось вона вже зверху і нікуди не дінетеся, і ти щасливий сидиш і радієш.
так, тепер маленька фотосесія і побігли далі
І так бігаєш цілий день, я у натовпі ловити не люблю тому бігаю у сторонці і шукаю "свою" рибку.
За цілий день так "свою" рибу я і не знайшов. Проскакуючи скрізь натовп вихватиш пару "сабель" і біжиш далі у пошуках рибацького щастя.
Так і день пройшов, і чудовий день був, і сніжок був, і хмару таку насунуло що аж потемніло навкруги, а потім сонечко вийшло. А у повітрі вже відчуваєтеся - весна скоро. Трошки нам зимовим рибалкам залишилось, а потім і весняну плітку половимо - але то вже інша історія.
Всім рибалкам наснаги і НХНЧ