Емоційне спустошення...
Ти приходиш ввечері додому не відчуваючи ні рук ні ніг...
І нічого не хочеш...
Лише обняти дітей та поцілувати дружину...
а потім тупо сидиш і дивишся крізь стіну...
Трошки прийшовши до тями починаєш дивитись новини - затягує...
Там хлопці з ЗСУ наваляли свинособакам,
там ППО збили ще трохи літаків та гелікоптерів цієї наволочі.
Президент красава, о а це Аристровіч віщає - блядь я до війни не знав хто це такий, а зараз це моє заспокійливе, а ще Кім з Миколаїва це тонізуючий напій у спеку.
Таке враження що в Україні не залишилося більше політиків - усі звалили нах... І блядь краще б не верталися... Дуже сподіваюсь що після війни не повернуться.
Збираєшся емоційно, треба трохи попрацювати на інформаційному фронті, а ще завтра восьме березня - треба дружині сюрприз зробити, хоча вона ще не знає що завтра я буду вдома весь день з нею та дітьми, і це чудово, але вранці спеку мафіни, квіти все одно не купиш ніде.
Із святом вас наші дорогенькі - Все буде Україна!