Вчора вночі мене розлютило не на шутку виходка рудої американської помилки.

Ну от тільки уявіть таке.
Холодний січневий вечір, сніг хрустить під ногами, а десь у Харківській області України звичайні люди сідають у потяг, аби дістатися додому. Хтось повертається з роботи, хтось їде до родини, а хтось просто мріє про теплий чай після довгого дня. І раптом – вибух. Дрон, запущений з російської сторони, влучає прямо в вагони. П'ятеро загиблих, десятки поранених, розкидані уламки та крики жаху. Це не сцена з голлівудського блокбастера, спільното, це реальність 27 січня 2026 року. Я сиджу тут, гортаю новини, і серце стискається – бо ж скільки разів ми чули про такі атаки, але кожна нова б'є по живому, ніби вперше.

Давайте розберемося, що ж сталося. За даними українських прокурорів, російський безпілотник ударив по пасажирському потягу в північно-східній частині Харківщини пізно ввечері. Поїзд їхав з Києва до Харкова, на борту – звичайні цивільні, ніяких військових. П'ятеро людей загинули на місці, ще понад 30 поранено. Президент Зеленський одразу назвав це тероризмом, і важко з ним не погодитися. "Росія продовжує вбивати невинних", – сказав він у своєму зверненні. А знаєте, що найстрашніше? Тіла розкидало по снігу, як сміття. Я бачив фото з місця події – уламки металу, що стирчать з-під заметів, і рятувальники, які працюють у темряві з ліхтарями. Це не війна, це чистої води терор, спрямований на те, щоб зламати дух людей.

Тільки подивіться на ці жахливі фото:

[Джерело](https://pbs.twimg.com/media/G_rfTfwWcAA1vdZ?format=jpg&name=small)

[Джерело](https://pbs.twimg.com/media/G_sUtjeakAADmGa?format=jpg&name=large)

[Джерело](https://pbs.twimg.com/media/G_sUudTbMAAXFah?format=jpg&name=large)

Я пам'ятаю, як сам їхав подібним потягом пару років тому. Сидів біля вікна, дивився на поля, вкриті снігом, і думав про життя. А уявіть, що в той момент щось прилітає? Ні шансу врятуватися. Євроньюз повідомляє, що це була одна з понад 50 атак дронами тієї ночі – Росія бомбардувала Одесу, Харків, інші міста. У Одесі троє загиблих, десятки поранених. Reuters пише, що прокурори вже розслідують це як воєнний злочин. А Al Jazeera показує відео: палаючі вагони, люди, що вибігають у паніці. Чому саме потяг? Бо це символ нормального життя, яке Росія намагається зруйнувати. Терористи з Кремля не зупиняються – вони хочуть, щоб українці боялися навіть сісти в транспорт.

Але ось що мене добиває: поки в Україні ллється кров, за океаном, у Вашингтоні, відбувається щось не менш шокуюче. Той самий день, 27 січня, Дональд Трамп, який щойно повернувся до Білого дому після перемоги на виборах 2024, вирішує вивісити фото з Володимиром Путіним у своєму кабінеті. Так, саме так – золота рамка, усміхнені обличчя, зняті під час їхнього саміту в Алясці минулого року. TASS пише, що це фото з Анкориджа, де вони потиснули руки після переговорів. Newsweek називає це "підняттям брів" – м'яко кажучи. А я кажу: це плювок в обличчя всім, хто страждає від російської агресії.

Уявіть: Трамп сидить у Овальному кабінеті, дивиться на портрет Путіна, а в цей час дрони з маркуванням РФ вбивають цивільних в Україні. Збіг? Чи щось більше? Я не параноїк, але давайте подумаємо. Трамп завжди мав слабкість до Путіна – пам'ятаєте його слова "геніальний" про вторгнення в Україну? А тепер, коли він президент, це фото в кабінеті – як сигнал. "Ми друзі", – ніби каже він світу. Daily Beast описує, як фото висить у Palm Room, де Трамп приймає гостей. І це не просто декор – це заява. Поки Зеленський кричить про тероризм, Трамп, здається, готовий "деескалувати", як він казав у Міннесоті.

[Джерело](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/4a/Vladimir_Putin_shaking_hands_with_President_of_the_United_States_of_America_Donald_Trump_after_a_joint_news_conference.jpg)

Я згадую, як у 2016-му Трамп тільки-но обрався, і вже тоді були чутки про зв'язки з Росією. Досьє Стіла, витоки – все це кружляло. А тепер, у 2026-му, війна триває п'ятий рік, тисячі загиблих, а Трамп вішає фото з тим, кого світ називає воєнним злочинцем. На X (колишньому Twitter) кипить: один користувач пише "Трамп повісив фото з Путіним у Білому домі, поки Росія вбиває в Україні". Інший: "Це зрада". А хтось жартує: "Скоро Путін буде на Zoom з Овального". Але жарти вбік – це серйозно. Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 27 січня пише, що США тиснуть на Україну, аби вона віддала частину Донецька в обмін на гарантії. Невже Трамп готовий здати Україну, аби "подружитися" з Москвою? Давайте не будемо наївними. росія не зупиниться на потязі – це частина кампанії терору. RFERL повідомляє, що після атаки на потяг пішли нові удари по цивільній інфраструктурі. А Трамп? Його фото з Путіним – це не просто ностальгія. ABC News згадує, як Трамп хвалився фото, яке Путін йому надіслав, і казав, що підпише його. "Я надішлю це йому назад", – сміявся він. Сміх сміхом, але для українців це не смішно. Я уявляю, як родичі загиблих дивляться новини і бачать це – серце розривається. Знаєте, я люблю подорожі потягами. Це час на роздуми, на каву з вікна. Але в Україні це тепер ризик. А в США? Там президент грається в дипломатію з диктатором. Контраст разючий: кров на снігу проти золотих рамок. Можливо, Трамп думає, що так "зробить Америку великою", але насправді це послаблює Захід. Пам'ятаєте, як у 2022-му Росія вторглася? Тоді Байден стояв з Україною. А тепер? З Трампом все може змінитися. Threads повні обурення: "Трамп повісив фото з Путіним – ніяких коментарів". Я не політик, просто чоловік, який слідкує за світом. Але скажу: це фото – символ. Символ того, як один лідер може ігнорувати страждання іншого народу. Атака на потяг – нагадування, що війна не закінчена. П'ятеро загиблих – це п'ять сімей у горі. І поки Трамп милується портретом, світ повинен прокинутися. Бо якщо не реагувати, завтра дрони полетять далі. Я думаю, час для жорстких санкцій, для підтримки України. Не для фото з терористами. І правильно пише один з наших небайдужих авторів спільноти "Не вішайте портрети вбивць!" - згоден на 100%.

[Джерело](https://censor.net/ru/photonews/3597630/foto-trampa-s-putinym-povesili-v-belom-dome)

Але давайте не впадати в відчай. Українці сильні – вони витримали стільки. Я бачив пости на X: люди проклинають росію, але не здаються. "Наші воїни помстяться", – пише один. І я вірю. А Трампу? Нехай милується фото, але історія судитиме. 27 січня 2026 – день, коли світ побачив правду: терор на сході і зрада на заході. Тримайтеся, друзі, бо попереду ще багато.

War Ukraine.