У нас вдома лежить ще із часів срср-у колекція платівок. Це - найкраще із недоступного тоді музичного контенту. Перед розвалом 'совка' такі вініли нарешті з'явилися у вільному продажі. До цього навіть 'Боні М' на "Балці" у Києві коштував 25 рублів, що прирівнювалось до 1\4 середньої зарплатні. А для студентів це була місячна стипендія. Тому недоступність світової класики рок-музики породжувала неймовірну жагу мати у себе вдома саме таку музику. Виховувати з нею новонароджених дітей. Відпочивати, працювати, жити, підспівуючи так і не вивченою у школі англійською: "Смок он зе вотер"... 😊
Висновок від перегляду вінілів виявився незвичним. Враховуючи те, що Україна другий рік воює за свою землю, яку намагається відібрати руський нелюд, - дуже цікаве спостереження.
Зрозуміло, що ми любили російський рок. Всі оці 'Машини врємєні', 'АукцІони' та 'Звуки МУ'.
Після початку війни вже не слухаємо. Наче відрубало: немає бажання!
А в колекції більша частина вінілів - саме російський рок. Десь більше третини - зарубіжна класика.
А знаєте, скільки українського року? Не думайте, що ми його не любимо. Його не було у продажу! ОДНА платівка унас!!! О-Д-Н-А!!! Яка? Ось вона:
От так і жили ми всі роки. Не помічаючи повної експансії російського впливу... Але нові покоління українців мають набагато ширший доступ до світу. Тому Україна буде вільною та заможною!!!
