Перша модель цього виробу була спробою створити незвичний весільний подарунок для сестри та її чоловіка. Мені так сподобалась ідея, що я повторила її в більших масштабах. Це дві окарини, які з'єднані разом і налаштовані гармонійно (у квінту). У кожного граючого є по 7 нот, тобто кожен може грати як основний тон, так і мелодію, а якщо обоє грають мелодії, то час від часу вони зустрічатимуться в гармонійних співзвуччях.
Олена не грає на духових інструментах (до речі, як і більшість моїх покупців окарин), тому я дала їй просту задачу - дві ноти, спокійний вдих і видих. Під час гри мені настільки сподобалась її медитативна музика, що я облишила свої мелодійки, і включилася у її спокійне дихання.
Олена Загребіна, до речі, це Чернігівська мисткиня та дослідниця монументального мистецтва (мозаїк, в основному), вона відшуковує занедбані або недооцінені мозаїчні панно і старається зробити так, щоб вони не пропали. Тепер вона в Празі час від часу потрапляє в правильний момент до мене в гості і ми робимо щось артистичне)
