Привіт всім! З кожним днем у моїй голові з'являється одна думка. Що треба їхати, рятувати свою дитину. Адже з кожною новиною мене лякає жах. Тільки куди їхати, кому ми потрібні. Дивлячись на переселенців, які є в моєму місті. Вони все нахабніше стають. І що далі, то гірше все. Одного дня якось гуляли з донькою і спостерігали картину, що начебто дивишся нормальна людина.
Втратив будинок, змушений був виїхати зі свого містечка. А поводяться як дикуни, які в житті не бачили нічого. Хамське ставлення до оточуючих, і ще образа. Я все розумію, що ви втратили своє житло, були змушені переїхати, але будьте людьми. Вас прийняли з усією душею, дали притулок і дали все, що вам потрібно. А ваша поведінка хоче бути кращою. Ми всі живемо у такий час, що йде війна.
У кожному регіоні України. Є історія по гірше ніж ваші, і люди і то людяні. Тема шепетильна і можна говорити вічно. Але не будемо про погане. Війна страшне і жахливе слово, діти бояться від кожного шереху, ще й така новина гуляє по мережі. Що днями збираються у наступ на моє місто, в якому я живу.
Мій стан посилився. Страх присутній і такий, що страшно жах як. Раніше хоч прогулянка чи на дачу сходиш, і якось відволіктися можна. Після минулих днів колись були обстріли. Нічого не помагає. Все думала чим себе зайняти, мало того, що пеку для солдатів, займаюся алмазною вишивкою.
Вирішила піти допомогти з волонтерами. Декілька днів ось як ходу, і з кожним днем я розумію. Що український народ не переможемо. Найдружніші і чуйніші люди. Які в одну мить згуртувалися і допомагають солдатам.У цей центр, які відвідую, люди приносять від консервації і до найелементарніших речей.
Цей список дуже повний краще подивимося на фото. Це лише частина. Також плетінням сіток, чим можемо тим допомагаємо. По дрібниці до крупинки і ось через час є безліч забитих коробок. Вимотую до такого себе що навіть час не залишається щоб по вечеряти. Запитайте, де ж дошка в цей час поки я в центрі.
З бабусею та дідусем. Ога там під наглядом, зараз небезпечно залишати своє дитя без дорослого. А тим більше що ці нелюди творять з дітьми, людьми похилого віку та просто навіть над людьми. Що в головах у них лише сам Бог знаяє. Але знаю одне, що за кожний злочин є покарання.
І всі кривдники платяться за рахунками. І будуть покарані на все життя, що залишилося, замовчуючи свій гріхи. Яких їм не відмити ні молитвою, ні грошима ні чим. Російській матері тільки нести хрест, що в її роду з'явилися серійні вбивці, ґвалтівник і мородер.
Hi to all! Every day one thought appears in my head. That you have to go, save your child. After all, with every piece of news, I am terrified. Only where to go, who needs us. Looking at the immigrants who are in my city. They are becoming more and more impudent. And what's next, everything is worse. One day I was walking with my daughter and watched a picture that a normal person looks like. He lost his house, had to leave his town.
And they behave like savages who have never seen anything in their lives. Rude attitude towards others, and insults. I understand that you lost your home, were forced to move, but be human. They welcomed you wholeheartedly, gave you shelter and gave you everything you need. And your behavior wants to be better. We all live in a time of war.
In every region of Ukraine. There is a story worse than yours, and people are very human. The topic is whispering and you can talk forever. But let's not talk about the bad. War is a terrible and terrible word, children are afraid of every noise, even such news is circulating on the Internet. That the other day they are going to attack my city where I live.
My condition worsened. Fear is present and such that the fear is terrible. Before, even if you go for a walk or go to the country, you can somehow distract yourself. After the past days, there were shellings. Nothing helps. I was always thinking about what to do, not only that I bake for the soldiers, I do diamond embroidery. I decided to go help with the volunteers.
It's been like this for several days, and every day I understand. That we will not defeat the Ukrainian people. The friendliest and most sensitive people. Who in one moment rallied and help the soldiers.In this center, which I visit, people bring everything from preservation to the most elementary things. This list is very complete, let's take a look at the photo. This is only part of it. We also help by weaving nets as much as we can.
Little by little, and after a while there are a lot of stuffed boxes. I am exhausted to such an extent that I don't even have time to eat dinner. Ask where the board is at this time while I'm in the center. With grandparents. Oh, it's under supervision, now it's dangerous to leave your child without an adult. And all the more that these inhumans do to children, the elderly and simply even to people. That in their heads only God himself can heal.
But I know one thing that there is a punishment for every crime. And all offenders are paid according to the bills. And they will be punished for the rest of their lives, keeping their sins silent. Which they cannot wash away with prayer, money or anything. The Russian mother can only bear the cross that serial killers, rapists and thugs appeared in her family
News taken from this site:
