EN/UA Мистецтво як порятунок від війни і насолода | Art as salvation from war and enjoyment

Я не знаю хто як переживає у війну свої страхи та депресії, а я вишиваю. От як тільки починаються обстріли, господи, так руки тремтять! А потім сирени, новини, безсонні ночі. То я вже навчилася вишивати з тримтячими руками і майже навпомацьки. У ночі треба приховувати світло в кімнаті, бо у нас же світлове маскування. І спати після тих обстрілів неможливо, бо страшно. От я і шию ночами картини.

Сьогодні покажу вам що у мене вийшло. Пам'ятаєте я якось писала, що вишиваю бісером ікону? Хто не бачив, ось допис. Тут покроково написано що і як це робиться:
@photohaus/en-ua-koli-ti-nache

Так от, нарешті я закінчила цю роботу, і тепер у моїй скарбниці одним досвідом стало більше.

Сьогодні мені подзвонив майстер з майстерні, та сказав, що моя картина вже одягнена у гарну рамку. Тож я пішла та забрала її. Незабаром буду шити щось інше, ще не вирішила що саме. Я дивлюся на цю ікону і вона мені дуже подобається, колір, розмір, рамка... Навіть немає до чого придратися. Адже я коли щось шию, то завжди сама себе критикую: там можна було підібрати інший колір і так далі. А ця, ну дуже гарна ікона вийшла, мені самій дуже подобається.

Я її не для себе вишила, а у подарунок одній дуже гарній людині. Можна навіть сказати для подруги. Бо коли почалася війна, вона морально мене дуже сильно підтримувала, і зараз підтримує. Можна навіть сказати, що вона переймається за мене як рідна мати, це дуже надихає у відповідь робити щось гарне.

В середні вересня у цієї людини буде день народження, тож я вирішила подарувати їй именну ікону Святу Преподобну Мученицю Анастасію. Сподіваюся, що їй сподобається.

     Дякую

________💙💛________

I don’t know how anyone experiences their fears and depressions in the war, but I embroider. As soon as the shelling starts, Lord, my hands are trembling! And then sirens, news, sleepless nights. So I already learned to embroider with shaking hands and almost to the touch. At night, you need to hide the light in the room, because we have light masking. And it’s impossible to sleep after those shellings, because it’s scary. Here I am and the neck at night of the picture.

Today I'll show you what I did. Remember I once wrote that I embroider an icon with beads? For those who haven't seen it, here's the message. Here it is written step by step what and how it is done:
@photohaus/en-ua-koli-ti-nache

So, finally, I finished this work, and now there is one more experience in my treasury.

Today the master from the workshop called me and said that my painting is already dressed in a good frame. I went and took her. Soon I will sew something else, I have not yet decided what exactly. I look at this icon and I really like it, color, size, frame... There's nothing to complain about. After all, when I sew something, I always criticize myself: there it was possible to choose a different color and so on. And this, well, a very good icon turned out, I really like it.

I did not embroider it for myself, but as a gift to a very good person. You can even tell a friend. Because when the war began, she morally supported me very much, and now she supports me. You can even say that she worries about me like a mother, it is very inspiring in response to do something good.

In mid-September, this person will have a birthday, so I decided to give him a nominal icon of the Holy Martyr Anastasia. Hope she likes it.

     Thanks