Біля нашої будівлі, як і в більшості дворах живуть безхатні тварини.
Коли годуєш їх постійно то знаєшь де свої, а де новенькі.
От таким чином одного разу в нас з'явився дуже слабкий кіт. На шиї був нашийник, що свідчило він загубився і не може знайти дорогу додому.
Бідний котик був дуже виснажений і голодний, боявся підійти поїсти. Дійшло до того, що він лежав без сил і як то кажуть чекав свого часу.
Ось в цей період він почав мене підпускати до себе. Потрохи їв і навіть дав зняти з себе нашийник. Пройшов час...
Цей красень звик, навіть почав ходити зі мною в найближчі до дому магазини. Звичайно після такого походу він отримував смаколики.
А останнім часом навіть заходить в гості. Робить з дочкою уроки, поспить і проситься знову на вулицю.
Ніколи не думала, що знову зможу прив'язатися до тварини. Після того як втратила свого улюбленця, зовсім не хотілось знову бачити, як страждають від хвороби друзі наші менші.
Але мабуть у долі інші плани і котик який колись втратив домівку знову її знайшов, тільки в іншому місці.
