Хто хоч раз посадив плодове дерево в своєму житті і мріє побачити плоди, зрозуміє з першого погляду, про що цей розпач. І так можна сказати про будь яку працю, звичайно. Та сьогодні про яблуньки. Вони ще геть молоденькі. Земля виявилась важкою для деревець, та щороку їх обкопують, підливають, доглядають як вміють.
Цього року був найвипробуваніший період для дерев, та й для усього взагалі - зима дуже холодна, потім тепло, різко, все порозцвітало і раптом знову морози. А потім різко шалена спека. Дивно, що щось взагалі вижило в таких умовах. Та ще й плоди дало.
От так і ці яблуньки. При тому, що був ще один облом - їх в спеку поливали, і дополивались до того, що вони стали скидати листочки. Шукаючи причину, читаючи, виявилось, що це міг бути холодовий шок для коріння. Полили водою з колодязя після шаленої спеки. Давай лікувати ті деревця. Та просто капєц якийсь. І от - не пройшло і місяця, як діти добрались до зелепух і пообривали їх. Ну що сказать, чи по сраці дать?
