Як швидко плине час..
Неначе вчора були дітьми,
Стрибали в класики і грались,
З ляльками Барбі у дворі..
А потім в школу, де навчались..
Життю, науці, наче мить,
Ці одинадцять років драми,
Кохання і розчарування дні..
А далі інститут і воля,
Вже самостійні, вже гульня,
На диско можна до світанку,
І грати з хлопцем в почуття..
Робота перша, і в суботу,
Готові навіть працювати,
Бо ще цікаво, перші гроші,
Одразу треба витрачати..
А потім чоловік і діти,
І завжди клопоти по дому,
То приготуй, помий за ними посуд,
А плата - посмішка і милий цьомчик..
