Раніше мы жили біля двох озер, то ігри біля води для малюків були звичними, починаючи від простого віттачування майстерності у броску жабкою камінців, риболовля на палку, дитячі вудочки, та запускання корабликів, зроблених з кори та парус з листячка. Особливо підготовлені мали катери на радіоуправлінні, що збирало товпи малечі, захопленими водними гонками.
Навіть коли ми переїхали водні ігри перекочували до фонтану у центрі подвір'я на радість дітям та на зло вередливим сусідам.
Сьогодні мы з малими, не маючи звичного арсеналу іграшок, робили з газети паперові кораблики. Спочатку запускали їх в тазу, але там їх швидко спіткала сумна доля у вигляді крейсера Р.А🤍(наймолодшого)
Тому вирушили до річкі, в надії що там залишився хоч маленький струмочок, тому що з часів мого дитинства річка мільчала з кожним роком.
На мій подив селяни зробили дамбу, і річка знову наповнилась.
То наші газетні кораблі зробили майже неможливе-перепливли на інший берег.
Благодарна публіка у вигляді синів плескала у долоньки та стрибала від щастя.
А ще побачили корову, козу, яка перестала "ме"кати, коли побачила шумну компанію юних натуралістів, і навіть маленький водоспад.
Такі прості і безкоштовні радості в скарбничку "спогадів на все життя" 🤍
