Сьлгодні у мене була чудова гостя, з якою ми розмовляли про фільми нашого дитинства, при тому, що вона мені напевне в мами могла б згодитись, багато чого у нас таки виявилось спільного, але більшість все таки різна, і от про що вона мені повідала.
Рлзповідала про свою племінницю, яка приїздила з-за кордону до неї зе малою дитиною, і як вона прищеплювала їй любов до пригодницьких книг - вмикала фільми, зняті по мотивах їхніх авторів.
Цікава метода, абсолютно не працює на моїй дитині то вже точнл, а шкода, адже фільмів і мультиків по книжках зараз сотні. Але не про те, про пригоди - отож росла моя співрозмовниця на любові до Жюля Верна, Дюми, Конана Дойля і купу ще цікавих авторів. Але фільми то були виключно радянські. От і вмикада вона племінниці самі ті, які їй подобались , наприклад Дартаньян і 3 мушкетери, чи Гардемарини вперед, чи ще там кілька.
І уявіть собі, та дитина дивилась їх стільки часу, що захотіла перечитати і дізнатись деталі, адже в книжці все набагвто цікавіше. І лицарські турніри, і заворушки проти влади (вічна проблема) і купу всього цікавово. Шкода тільки, що то радянського посилу кіно. Хоча можливо, хтось ще полюбляє увімкнути і собі якийсь фільм зі своєї молодрсті чи дитинства? Зізнаюсь, шо до війни я любила переглядати "королеву бензоколонки"або "дєвчата". ....аж соромно якось