І від сонця, і від дощу, і від снігу захищу - аж співає той ліхтар, тримаючи парасолик над новенькою лавочкою, яку вже встиг помітити і "помітити" песик. Цікаво придумано, особливо, коли кожен хоче сфотографуватись біля цього ліхтаря під куполом парасольки, і так і топчеться по тій лавці - і підпригуючи, і підскокуючи, і ногами як по канату пхаючись в різних цікавих позах, і все це задля красивого фото в інстаграм. Ну а куди ж іще?
Без інстаграму зараз, як без трусів, соромно, безпорадно і ну ще як там хто що придумає. Та нехай, хай хоч для фото посміхаються, а то ходять усі такі вже подавлені, такі вже похнюплені - знаю, бо й сама така іноді ходжу, в землю втупившись , і на світ не глянувши, валю кудись зігнувшись, як бабка старенька.
