Вибух в ночі
Добрий день, друзі! Сьогодні ми з вами повернемося в дитинство.
Багато нам розповідали про дитинство в минулому і це мені здалося дуже цікавим.
Розповідала моя мама, як вони повернулися з евакуації у Київ і про життя в той час.
Тоді не було, як зараз презирливо кличуть людей жебраками та ніщебродами, це як жебраки, й успішні з грошима, до яких всі хочуть приєднатися.
Тоді всі були однаково бідні, голодні вони не були, особливим шиком було, коли мама брала батон розрізала його на чотири частини, й мастила маслом та варенням, і от виходила така дитина у двір з тим бутербродом, всі діти збігалися та просили, дати вкусити.
Гуляли у дворі, й недалеко було звалище, то там шукали іграшки, іноді звідтіля приносили макуху і це було свято...
В школу ходили пішки за три чотири зупинки, на стадіон потрібно було їхати на трамваї, на каток, через паркан. Коли були свята, то всі господині готували смачну їжу пироги, м'ясо, риба, холодець і багато смакоти.
Одного разу мама розрізала пиріг, а там була миша, тоді це не було рідкістю.
Крім того господині, одна перед одною вихвалялася своїм умінням готувати їжу. Моя мама варила варення з томатів, а одного разу, в нас був шок, вночі був вибух, ми злякалися повибігали, а то мама законсервувала огірки в десятилітрові балони, а вони рвонули вночі, мама плакала.
В спогадах не було жалкування на погане життя, важко було, але важко було всім, і всі чекали кращого життя, їм його обіцяли комуняки. Прикро, що прийшло багато років, а основна маса населення так і живе в злиднях.
Я вам бажаю, щоби ваше життя приносило вам тільки радість.
Ставте лайки мені і я буду знати про що вам найбільше хочеться читати, й що вам до вподоби.
Посиланя читайте тут:https://ukr.media/food/419114/