У нас розвелося надто багато експертів з розряду «не знаю як, але не так», тому треба напевно висловитися і нормальному дипломованому експерту лібертаріанських поглядів (тобто мені).
По-перше, я хочу поправити міф про те, що економіка України становила 25% в економіці СРСР. Це не так :) Але з кожним роком цей показник в головах росіян зростає і вони намагаються через свій інфопростір його втовкмачити і українцям. Так як ВВП регіональний обчислювався не за ціною продажу, а за собівартістю, і тільки кінцевий продукт накручував всю додану вартість, то брати цифри, що видаються совком просто невірно. Якщо подивитися на реальні цифри екстрапольовані назад (тобто перерахунок випуску продукції 90-го року в скоригованих на інфляцію кінцевих цінах 92-го), то наприклад в 1990-тому ВВП України становив 293 млрд.дол.США (в 92-ому - 22 млрд.дол.)
Але ВВП СРСР весь в 1990-тому становив 2 660 млрд.дол., тобто частка України була 11% (а то скоро ватники доведуть частку України до 50% совка, а люди навіть не знатимуть, як ці цифри перевіряти). Запам'ятайте, що кричущими фразами вас завжди намагаються ввести в оману, але всі кричущі фрази можна перевіряти.
Так, 90-ті дійсно були економічною катастрофою, ми бачимо, що за два роки ВВП скоротився більш, ніж у десять разів. Закривалися підприємства, що випускали неконкурентоспроможну продукцію (і правильно робили, за принципом «не вмієш - не берися»), були розірвані технологічні ланцюжки в воєнці. Ось це і правда вдарило по українській промисловості досить значно. Україна підписала всілякі договори про мир, віддала ядерну зброю в обмін на гарантії територіальної недоторканності, і хоча і входить до сих пір в першу десятку країн-експортерів воєнки, але значний потенціал в галузі губився, тому що Україна не воювала (і таким чином не демонструвала результати і досягнення). Зрозуміло, що більшість контрактів було з РФ, але при цьому РФ прагнула зробити воєнку безпечнішою і локалізувати виробництва у себе, хоча і не могла зробити це в повному обсязі (згадаємо промову Матвієнко під час оголошення війни, коли вона прямим текстом розповідала в Думі, що в Україні знаходяться підприємства, які «вони не можуть втратити»).
Так, Україна перебувала на другому місці в світі в космічній промисловості при розпаді совка. Але ... якщо нам самим літати в космос не цікаво (на землі б все в порядок привести) і дорого (тут ні в кого не викликає сумнівів, що гроші, що йдуть в космос на даний момент чистий мінус), то звичайно Україна втрачала позиції , але за даними 2011 року, на Україну все ще доводилося забезпечення 10% світових ракетних запусків. А зараз Україна посідає 4-те місце в світі в космічній промисловості, і з урахуванням нашої неучасті в особистому використанні космосу - це дуже високе місце.
Так що якщо ми візьмемо до уваги те, що Україна за роки незалежності втрачала з об'єктивних причин:
а) погана якість,
б) військову промисловість,
в) космічну промисловість.
...скорочення виробництва в Україні з совкових часів економічно доцільно. Якщо ви запитаєте мене на початку 90-тих (мене нинішню, а не ту другокласницю Канівської школи), що робити з економікою України, моя відповідь буде - реформувати. Закривати все, що не вигідно, і розвивати те, що користується попитом. Совок сконцентрував в Україні виробництво занадто великої кількості того, що незалежній Україні було не потрібно. І в такій ситуації оптимальна стратегія - це закривати підприємства і перекваліфіковувати людей.
Бо конкурентні умови показали, що в Україні було локалізовано 90% продукції, що користувалася попитом тільки в умовах совка (закупівля державою всього, що вироблено в державі).
Коротше, вже лонгрід, а я б не хотіла втомлювати читача, так що про поточну ситуацію і стратегії розвитку в наступному випуску.
