Я дивлюся на ці фото і мені здається, що Земля — це є рай. Той самий рай, про який пишеться у священних книгах. Мені важко повірити, що війна. А потім я читаю новини і в голові постійний дисонанс між тим, що оточує мене і тим, що твориться за 700 км від мене, але в моїй країні.
А іншим контрастом до мого чарівного світу природи є моя стрічка у fb, де я надто багато зависала в час моєї відсутності на Hive. Ще глибше занурилася у тему бездомних тварин... Тут вже не вийде звинуватити росіян або путіна. І після перемоги у війні нас чекає боротьба з самими собою. З тою частиною українців, які думками та способом життя залишаються в середньовіччі.
Але стоп, суботня ініціатива 
Було кілька мандрівок у гарні місця,хоча вони були такі короткі! Але гріх жалітися, багато людей зараз не можуть гуляти по лісі хоча б тому, що він замінований.
Ціную кожен день і кожну ніч. Дякую тим, що тримають наді мною небо.
Про подорожі якось розповім детальніше. Сьогодні замість слів хай будуть фото, щоб мене не занесло знов у світову скорботу...
У рідних околицях
Сколе — це найближчі Карпати до мого рідного міста. І туди можна поїхати на день.
Банда на місці. Поставили нове вікно у ґанку з спеціальним кото-вікном. Іноді бувають затори 😻
Пікнік з подругами біля таємних озер.
Містичний похід на гору Високий верх біля Славська.
...І два дотики до листопада.