Цікаво як залежить від сприйняття. Я до війни жила в Санкт-Петербурзі, і от де мені було реально страшно. З театру я могла повернутись виключно на таксі, хоча мій будинок був прямо напроти станції метро і в арці сиділа охорона. Але водія таксі я ще просила не їхати, поки я не війду у під'їзд.

А в Києві абсолютно спокійно з опери вже в майже пустих вагонах, на Оболоні гуляють парочками теплими вечорами, і реально було зовсім не страшно :) Я не скажу, що там не було алкоголиків, у них навіть певне місце було, де дзвеніли пляшками, але не зачіпали.
Знову ж таки, я не часто ходжу ночами, але при необхідності я бачила ось цю абсолютно спокійну і безпечну атмосферу.

А у Петербурзі... моя вже колишня подруга, що собаку вигулювала вранці, якось говорила, що бачила як за одним чоловіком гнався інший з пістолетом! І вона за кущиком ховалась :)