Привіт, друзі.
В Україні сьогодні сніжить. В деяких областях негода розгулялася на повну силу. А в нас дощить...
Я люблю дощ, коли в кімнаті тепло і затишно, а в руках тримаєш цікаву книгу. В такі моменти охортає млосний спокій, який я запиваю ароматним гарячим чаєм.
Години поганої погоди, звичайно ж, краще проводити вдома. Інша справа, коли потрібно кудись йти...
Поділюся власними спостереженнями, щодо життя людей в Нідерландах. Нещодавно спіймала себе на думці, що тут зовсім немає пішоходів. Хіба що туристи. Ну от реально - жодної людини, крокуючої вулицею. Всі або на авто, або на велосипедах. Громадський транспорт їздить майже порожній. В автобусі 1-2 пасажири. Примісцеві потяги мають, що найбільше 2 вагони, бо пасажирів майже немає. Таксі теж велика рідкість. За майже пів року проживання в цій країні я лише раз бачила автомобіль таксі. Тут дуже дорогі послуги перевезення та і машину має кожен повнолітній.
Велосипедисти їдуть на роботу по 10-15 кілометрів. Це нормальне явище. Люди звикли до постійних дощів. В їх гардеробі завжди є непромокаючі плащі та відповідне взуття. Та найбільше вражають діти... Зовсім маленькі, школярики та підлітки - всі без шапок. Дощить чи віє вітер - їм все одно. Вони, мабуть, адаптувалися. Я б свою дитину зроду не випустила з дому без головного убору.
Поля в Нідерландах стоять всі у воді. Реально таке відчуття, що тут крім рису нічого вирощувати неможливо. Але вирощують все: кукурудзу, картоплю, буряк, пшеницю. Борються з вологістю всіма можливими способами.
Я у свій вихідний, в таку погоду, лінуюся навіть з дому в магазин вийти. Сиджу в кімнаті і спостерігаю за рясним дощем зі свого вікна.
Hello, friends.
It's snowing in Ukraine today. In some regions, the weather is at its worst. And here it is raining...
I love the rain when the room is warm and cosy, and I'm holding an interesting book in my hands. At such moments, a languid calmness envelops me, which I wash down with fragrant hot tea.
Of course, it is better to spend hours in bad weather at home. It's another matter when you need to go somewhere...
I will share my own observations about the life of people in the Netherlands. Recently I caught myself thinking that there are no pedestrians here at all. Except for tourists. I mean, really - not a single person walking down the street. Everyone is either in a car or on a bicycle. Public transport is almost empty. There are 1-2 passengers in a bus. Local trains have at most 2 carriages, because there are almost no passengers. Taxis are also very rare. In almost six months of living in this country, I have seen a taxi only once. Transportation services are very expensive here, and every adult has a car.
Cyclists ride 10-15 kilometres to work. This is a normal phenomenon. People are used to constant rain. They always have waterproof raincoats and appropriate footwear in their wardrobe. But it's the children who impress me the most... Very young, schoolchildren and teenagers - all without hats. Whether it's raining or blowing, they don't care. They must have adapted. I would never let my child out of the house without a hat.
The fields in the Netherlands are all in water. In reality, it feels like it's impossible to grow anything but rice here. But they grow everything: corn, potatoes, beetroot, wheat. They fight humidity in all possible ways.
On my day off, in this weather, I'm too lazy to even go out to the shop. I sit in my room and watch the heavy rain from my window.
