Напевно я дуже часто згадую це слово у своїх постах, але не можу по іншому. Коли мене оточують не просто гарні речі, а дійсно прекрасні, то так і хочеться кричати про їх естетику.
Естетика - це, на мою думку, помічати щось прекрасне в абсолютно звичайних речах. От так наприклад сьогодні у мене був останній модуль в цьому семестрі і ми вирішили це відсвяткувати, сходивши у кафе, де продають неймовірно смачні тортики, але на вулиці пустилася така злива, що навіть і 5 метрів не пройти. Але ми не розгубилися і вирішили викликати таксі, бо тортик хотіли.
Викликавши таксі, ми швидко пробігли під зливою, що на моє велике здивування була теплою. Сіли у машину і поїхали до місця призначення. Отут і почалася перша естетика - естетика літньої зливи, що не лила як із відра, а теплими краплями спускалася на землю.
Поки ми доїхали до кафе, то злива закінчилася і вийшло сонечко( не перестану дивуватися різким змінами погоди). Дорогі читачі, хочу сказати, що ще ніколи не була так задоволена інтер'єром закладу, а випічка та тортики - це взагалі витвори мистецтва. І от саме в таких ніби звичайних речах я побачила естетичну красу, що задовольнила мого внутрішнього перфекціоніста.
