Ночували ми в місті Моссел-бай, яке вважається столицею південноафриканських кольорових. Це живописне курортне місто на березі великої затоки. Оселилися в готелі, переробленому з пасажирського вагону. У кожного - окреме купе, туалет, як у звичайному поїзді, тільки підключений до каналізації.
Вечеряли в ресторанчику на березі. На вигляд - звичайна їдальня, тільки їжа дуже смачна і дешева. Ми були в залі одні (8 вечора, не сезон). І тільки на виході, подивившись розвішані на стінах фотографії, дізнаємося, що ресторан у такому ж вигляді існував уже в 1895 році, був і в 1927 і в 1939.
Вранці встали рано і погуляли по місту. Незвично і красиво. Далі ми їхали вздовж узберіжжя, то віддаляючись від нього, то виїжджаючи на гористий берег океану. Уздовж узберіжжя проходить залізниця, по якій, нам сказали, їздить справжній паровоз і возить старовинні вагончики з туристами.
