Я довго думала, чим можна зайняти своїх котів у вільний час і вирішила зробити для них ігрову коробку. Зробила кілька отворів зверху, щоб вони могли просовувати лапки, ловити іграшки всередині й відчувати себе справжніми мисливцями. Я уявляла, як вони будуть гратися один з одним, влаштовуючи маленькі «битви лапок».
Але Ластик на цю коробку подивився по-своєму. Спочатку він заліз у неї, ніби це його нова фортеця. Він так зручно там розташувався, що було схоже - коробка офіційно отримала нового власника. І не простого, а дуже суворого «короля коробкового королівства».😂
Далі почалося найцікавіше. Ластик вирішив, що коробка створена не тільки для того, щоб у ній лежати, а ще й… щоб її їсти 😅 Він почав гризти краї, відкушувати шматочки картону й виглядав дуже задоволеним процесом. Тепер у мене є коробка з «авторським дизайном» - із зубними відбитками й нерівними краями.🙈
Мені здається, що у котів є своя особлива філософія: якщо можна в щось залізти - треба залізти. Якщо можна щось понюхати - треба понюхати. Якщо можна щось погризти - обов’язково треба погризти! І неважливо, для чого ця річ створювалася спочатку))
Тепер моя ігрова коробка перетворилася одночасно на будинок, трон і «їдальню» для Ластика. І знаєте що? Він абсолютно щасливий 🐾🥰 А хіба це не головне?