В Україні все частіше постає питання: потрібні або ні інтернати?
В "совкову" давнину це було нормою. Взяти дитину та запроторити її до "місць позбавлення волі" інтернату. До сих пір є люди, котрі вважають що це правильний і вірний шлях. Але є громадяни, що відстоюють права дітей та повністю підтримують зачинення цих закладів.
Внизу сюжет "Вікна-новини" про інтернат, який знаходиться в Святошинському районі Києва на вулиці Котельнікова. В ньому перебувають особи з тяжкою формою інвалідності і особи з розумовими відхиленнями. Про ситуацію ви дізнаєтесь з сюжету. Якщо описати її декількома словами, то персонал з директором крали продукти, солодощі і допомогу від спонсорів.
Я казав, кажу і буду казати – діти-особи з інвалідністю це бізнес. Бізнес для "опікунів". Бізнес для влади. Бізнес для людей. Особливо коли це стосується саме інтернатів.
Нажаль громада не допомагає вижити та покинути "місця позбавлення волі", а завалюють дарами, котрі не доходять до мешканців.
