Сьогодні вдень була справжня травнева гроза, яку ще Тютчев оспівував у своїх віршах.
Такого грохіту я не чула в житті-навіть діти проснулись з обіднього сна.
Дощик пройшов, і навіть вийшло сонечко, з'явилася веселка 🌈
І мы вийшли на прогулянку. А тааам....
Калюжи по коліно на дитячому майданчику. Діти були в захваті. Вони одразу полізли в найглибшу, дякую їм за це-я хоч одразу зрозуміла, що просто попраю їх разом з одежою😅
І чому всім діткам подобаються ця брудна жижа? Вони з'єднували маленькими каналами великі лужі, робили зливи.
Старші вернулися додому ще більш менш пристойні.
А у молодшого, не дивлячись на екіпіровку чоботи резинові- та непромокаємі штанці та куртка бувмокрий до трусів, навіть виливалася водичка зі штанів 🙈
Втішаю себе тим, щоїм було весело.