Вихідні були дуже яскравими, приїхав чоловік з Миколаїва і ми дуже гарно та весело провели час, я забула про все, забула що війна. Коли чоловік поруч, я відчуваю себе в неймовірній безпеці та неймовірний спокій.
В неділю ми вирушили, в невелику поїздку в Одеську область, подивитись знайомому машину. Це була неймовірна поїздка, як в добрі часи ми їхали на нашій любимій автівці, родиною. Я не могла натішитись дорогою, мені хотілось зупинити час і їхати з ними кудись ще дальше і не зупинятись.
The weekend was very bright, a man came from Mykolaiv and we had a very nice and fun time, I forgot about everything, I forgot that the war was going on. When my husband is around, I feel incredibly safe and incredibly calm. On Sunday, we went on a short trip to Odesa region to see a friend's car. It was an incredible trip, like in the good times when we traveled in our beloved car as a family. I couldn't enjoy the road, I wanted to stop time and go somewhere even further with them and not stop.
Дорога була легкою, ми розмовляли, сміялись, Пашуля нас дуже веселив в дорозі. Хочеться як найшвидше повернутись до життя яке було до війни. Хочеться, щоб не тільки мій чоловік був з нами, а й всі повернулися додому всіх дома чекаю рідні 🙏.
