20.07. 2020. Народився мій синочок це був найкращий день в житті, взяти цей комочок наручки і поцілувати. Вже пройшло два роки, два роки щасливого життя з Пашунею, за винятком того що зараз відбувається, але ми все одно хотіли зробити цей день найкращим для синочка. Свято пройшло в колі рідних та близьких. Дуже подобається коли за столом тільки свої рідні.
Пашуня був дуже радісним та щасливим, йому сподобались всі подарунки. Чоловік вечері привіз беговел, він з нього не злазить, дуже подобається кататись. Я безмежно рала, що в моєму житті є таке щастя. В такі часи діти роблять життя кращим і є сенс жити та боротись за краще.
20.07. 2020. My son was born, it was the best day in my life, to take this lump of handcuffs and kiss it. Two years have already passed, two years of a happy life with Pashunea, except for what is happening now, but we still wanted to make this day the best for our son. The holiday was held in the circle of relatives and friends. I really like it when only my relatives are at the table. Pashunya was very joyful and happy, he liked all the gifts. The husband of the dinner brought a treadmill, he does not get off it, he really likes to ride. I am infinitely grateful that there is such happiness in my life. In such times, children make life better and it makes sense to live and fight for the
better.
Улюблена сестричка😍
