Ось на вулиці знову відлига. І не просто відлига, а гіпервідлига (я спробувала вигадати якесь нове слово, щоб описати це стрімке знищення усього снігу надворі). Ще зі вчора за вікном лиє сильний дощ. Часом він слабшає, але поновлюється знову.
Ще два дні тому була повноцінна зима, з морозцем, який щипає за щічки. А зараз от, дощ. Снігу вже майже не залишилося, але болота на дорогах ще нема. Це завдяки товстому шару льоду, котрий вкрив усі дороги, крім центральної, асфальтованої. Це спричиняло великі незручності, бо той лід ніхто не посипав (лиш де-не-де навпроти виїзду зі свого подвір'я хтось кинув лопату піску), але не впевнена, що буде краще, коли той лід розтане і на дорогах все потоне в грязюці.
То ж прощай чисте красиве взуття! Тепер або взувати якісь красиві гумові чоботи і брати взуття на зміну, або ж носити з собою набір для чищення чобіт. Така погода завжди наганяла на мене хандру (і так, я мій настрій сильно залежить від погоди, ви ж знаєте, що позитив з мене так і пре, коли взимку все засипано білим сніжком з неодмінним легким морозцем 😊) і цей випадок не став винятком.
А ще у нас електроенергію вимкнули. І хоча я ще вчора отримала "лист щастя" з попередженням, що сидіти нам без світла цілий день, до четвертої, але я відмовлялася в це вірити)). Тим паче, що інколи ці попередження так і залишалися попередженнями і світла нам не вимикали.
Тут ще варто врахувати, що лютий завжди був найдепресивнішим місяцем року. Свята вже закінчилися, працювати знову треба, бо на свята витратилося чимало грошей. Хтось вагу зайву набрав, нестримно об'їдаючись смаколиками, яких так багато всі готують на зимові свята - цими всіма пампушками, пляцками, андрутами. Це з солодкого. А ще ж були зовсім недієтична кровянка, різноманітні ковбаси та копченості, зайці (це такі домашні м'ясні рулети), холодець і тому подібне (аж в животі забурчало, поки це писала 😄).
Світловий день, хоч і трохи довший, але все ж не достатньо, до весни, як мінімум, ще місяць. То ж цілий місяць рутини без значимих свят (день святого Валентина не всі святкують, та й це більше комерційне свято) багатьох вганяють у депресію, не лише мене. Чесно кажучи, я навіть не впевнена, що якщо знову випаде сніг, я йому радітиму. Моя душа вже прагне весни, нехай ще не зеленої, з масовим цвітінням. Але такої свіжої, з яскраво-блакитним небом та веселим цвітіння пташок.
Хух, от поділилася своїми сумними думками і трішки повеселіла. Єдине, що мене досі засмучує - відсутність живлення в електромережі, бо мій ноутбук виявився незарядженим і вже страшно блимає значком розрядженої батареї. То ж я буду закруглятися)). Всім па-па! Не сумуйте, весна обов'язково прийде! 😊
Фото 1 автора Sam Willis з Pexels
Фото 2 автора Philip Justin Mamelic з Pexels
