Сьогодні надворі жахлива погода, лютує сильний морозний вітер. Вчора така сама негода була, а на додачу ще й світла не було, що ледь не зіпсувало мені недільний вечір. На щастя, у нас в домі знайшлися свічки, то ж ми з сім'єю чудово провели час при їхньому теплому мерехтливому світлі. Ми грали у загадки, розповідали історії, просто розмовляли. Було дуже класно сидіти у теплі та затишку і слухати, як за вікном завиває вітер.
Мені одразу ж пригадалося моє дитинство у "суворих дев'яностих", коли електроенергію вимикали регулярно, щовечора. Ми були змушені навіть домашнє завдання робити при свічках, що, звісно, не сприяло доброму зору. Можливо частково через це, хоча більшою мірою через спадковість та постійну роботу за комп'ютером (раніше доводилося багато працювати за старими моніторами з ЕПТ) я ношу зараз окуляри.
Те, що у нас щовечора не було світла створювало значні незручності, особливо взимку, але з часом люди пристосувалися і готувалися до вимкнення заздалегідь, намагаючись залагодити усі важливі справи за дня. А зимові вечори були довгими, то ж доводилося заповнювати їх різними розвагами за відсутності вбивці мозку - телевізора. Ми грали у шахи, шашки, різні логічні ігри, ті загадки - в цьому був свій шарм, хоча й було важко так жити.
Тепер, коли електроенергія буває відсутня лише через негоду чи ремонтні роботи, провести один вечір без неї нам буває дуже важко. Але варто це сприймати як нагоду побути разом зі своєю сім'єю (якщо негода застала вас вдома, звісно).
А вітер знову розгулявся не на жарт, то ж краще завершити свою статтю швидше, бо я хочу встигнути її опублікувати, якщо раптом знову зникне електроенергія. Мої рідні вже сплять, то піду приєднаюся до них 😊.
Фото 1 автора Rene Asmussen з Pexels.
Фото 2 автора cottonbro з Pexels