Колись, у часи, коли людина й духи ще розділяли цей світ, жив у горах стародавнього царства могутній дев’ятихвостий лис на ім’я Ун. Його хутро сяяло в місячному світлі, а жовті очі проникали в саму душу, відкриваючи правду, якої багато хто не бажав знати.
За легендою, Ун був не просто створінням — він був вісником змін, духом рівноваги між хаосом і гармонією. Його дев’ять хвостів символізували мудрість, силу та хитрість, що перевершувала навіть найдосвідченіших людей. Подейкували, що той, хто зустріне Уна на самотній дорозі під повним місяцем, отримає або велике благословення, або страшне прокляття — залежно від чистоти свого серця.
Один старий переказ розповідає про імператора, який шукав Уна, аби той відкрив йому секрет безсмертя. Лис дійсно з’явився перед ним, але замість обіцяної вічності показав правителя його майбутнє — пустий трон і народ, що забув його ім’я. У гніві імператор наказав своїм воїнам схопити лиса, та коли вони кинулися вперед, Ун розчинився в місячному сяйві, залишивши по собі лише мерехтливий туман.
Відтоді його присутність вважається знаком долі: хтось, побачивши його тінь серед дерев, знаходив шлях до істини, а інші, охоплені жадібністю, зникали без сліду. Навіть тепер, коли місяць світить особливо яскраво, старі люди шепочуть, що Ун усе ще стереже рівновагу світу, з’являючись лише тим, хто справді готовий почути його мудрість.
Зображення згенеровані за допомогою нейронної мережі Leonardo.AI
