Ну, що ж перше велике зимове свято в українському "пантеоні" позаду, хоча дехто мені може заперечити, що все починається з Романа 1 грудня, є навіть такий жарт про "український рамадан - від Романа до Йордану" 😆, який натякає на надмір великих свят взимку.
Проте жоден з попередників дня святого Миколая не є таким емоційно (і не тільки емоційно напруженим). Це ж треба спочатку з'ясувати, які подарунки бажають діти, наприклад написавши святому листа. Лист неодмінно Миколай має забрати. Потім потрібно купити подарунки (чи замовити їх в інтернеті, що, в принципі, те саме, тільки по-іншому. Навіть якщо ви замовляєте їх в інтернеті, вам потрібно знайти їх на різних сайтах, порівняти ціни, прочитати відгуки, прикинути, чи вистачить вам на це бюджету 😊. А ще це треба заздалегідь зробити, бо служба доставки потім може бути просто перевантажена замовленнями.
А ті, хто надає перевагу "живим" магазинам чи просто не довіряє інтернет-крамничкам (а то й просто не вміє робити замовлення онлайн), стикаються із ще більшими проблемами і водночас самі створюють їх. Бо вживу подарунки купляють переважно в останній тиждень перед днем Святого Миколая, переважно після роботи, створюючи неймовірні затори у місті.
Ну і останні випробовування потрібно пережити у надвечір'я перед тим, як вночі ходить Миколай. Простіше, коли у вас маленькі діти, вони самі лягають швидше спати, інколи навіть вдень, щоб швидше отримати подарунки. А от зі старшими складніше. Вони вже чули, що замість Миколая подарунки кладуть під подушку батьки або ж самі щось підозрюють і їм дуже кортить спіймати того "Миколая" на гарячому. Тут вже потрібно проходити справжні квести і проявляти чудеса винахідливості.
Лише коли подарунки розставлені (запхані під подушку чи покладені біля ліжка) можна трішки розслабитися і перепочити. До ранку, коли вам доведеться вислухати купу радісних вигуків. Але це ж так приємно... 😊
Фото 1 автора Any Lane з Pexels.
Фото 2 також автора Any Lane з Pexels 😄