Ось у мене дозрів аґрус, я його зібрала, то ж у мене буде пост про ці смачні ягоди 😊 Про справжні ягоди з точки зору ботаніки. Бо ж плоди вишні та черешні – це кістянки, у яких серед м’ясистого та соковитого плода знаходиться одна крупна кісточка. А ягоди складаються ніби із багатьох дрібнюсіньких кістянок, зібраних докупи.
Аґрус, який я зібрала і який зображений на цих фото, вже зрілий. Його ягоди м’які соковиті ягоди, із солодким смаком із кислими нотками. Колір цих ягід жовтий або ж червонуватий. А ще вони неймовірно запашні, наче напоєні сонцем та літом.
Проте я не знала цього у дитинстві. У нашому садку тоді аґрус не ріс, я куштувала його у своїх друзів. Але ж ви знаєте, що діти люблять кисленьке. А незрілі ягоди аґрусу якраз дуже кислі, то ж ми просто не давали їм дозріти, а зривали ці ягоди зеленими з куща і їли, насолоджуючись кислинкою у роті. Дорослі нас за це не сварили, бо зелені ягоди аґрусу були цілком безпечними для наших шлунків, на відміну від інших зелепухів, наприклад недозрілих яблук чи аличі, які ми також полюбляли гризти. То ж у дитинстві я була переконана, що аґрус таким і росте – зеленим і кислим 😉
Тепер із солодкого і дозрілого аґрусу ми робимо смачне варення, а ще ми його заморожуємо і додаємо взимку до компоту.