Привіт, друзі! Цей тиждень у нас був переважно дощовий. У деякі дні дощ падав майже весь день, в інші – кілька годин, а часом – лише зранку або під вечір. Наприклад, вчора дощ ішов десь у першій половині

Минулого тижня я їздив із другом по гриби. Ви вже знаєте цю історію — я ділився світлинами з того ранку, коли ми нічого не знайшли в лісі, зате побачили надзвичайну красу: туман над галявинами, росу на

Привіт, друзі! Минулого тижня я згадував, що наша алича почала жовтіти — це були перші ознаки дозрівання. А сьогодні вже можу сказати: її можна сміливо куштувати! Так, не вся ще достигла й м’яка, але тим,

Привіт, друзі! Можливо, ви вже знаєте, а можливо — й ні, але я дуже люблю гриби. Люблю їх збирати, їсти (не всі, звичайно), і, мабуть, найбільше — фотографувати. Подобається ділитися грибними знахідками,

Саме так, друзі — не в четвер, а в середу, бо в нас сьогодні середа ( так, я сьогодні кеп 😁). Зранку був дощ, який виглядав затяжним. Після двох днів задушливої спеки — навіть не так спеки, як саме духоти

Привіт, друзі! Позавчора, тобто в неділю, вирішили ми з дружиною влаштувати собі розвантажувальний день. "Розвантажувальний" мається на увазі — без дітей. Так склалося, що в нашої дочки був останній

Привіт, друзі! У суботу я вирішив з другом знову перевірити, чи немає в лісі грибів. Для мене це була друга пробна поїздка на гриби цього року, для друга — третя. І знаєте що? Що моя друга спроба, що його

Привіт, друзі! Іноді, коли хоч трохи віє вітер, ми з дружиною сидимо собі на кухні, снідаємо (обідаємо, вечеряємо - потрібне підкреслити 😉) … і тут — стукіт у вікно. Ми щоразу здригаємось — буквально

Сьогодні помітив, що почала дозрівати алича. Ще наче вчора вона була зовсім зелена, а сьогодні вже трохи виблискувала жовтими боками під промінням сонечка. Нарешті розпогодилося: дощ, який ще вчора лив

Привіт, друзі! Я хочу розповісти вам про тривалі очікування. Колись давно теща принесла додому дуже хороший горіх — великий, з тонкою шкарлупою. Тобто він мав тонке ядро, його легко було розбивати, і,

Привіт, друзі! Ну що, ось це і здійснилося — посуха змінилася зливами та потопами. Ще позавчора я не був упевнений, що все живе, тобто рослинність, не загине від тривалої засухи, бо земля перетворилася

Привіт, друзі!Я вже згадував, що позавчора нас синоптики лякали бурею — мовляв, буде сильний дощ, який усе змете на своєму шляху. Тоді я вирішив зірвати вишні й малину. А ввечері сидів на ганку, на терасі,

Привіт, друзі! Вчора синоптики налякали нас тим, що наближається буря, що будуть сильні опади, і що загалом цілий тиждень буде дощовим — дощі затяжні. А в нас саме дозріли вишні: вони налилися соком, стали

Привіт, друзі! Тиждень тому я писав пост про те, як обробляв картоплю — рятував її від колорадського жука. Тоді я зробив комбіновану бакову суміш із фунгіциду (для профілактики фітофтори) та інсектициду

Привіт, друзі! “Вік живи — вік учись” — така приказка, але ніхто чомусь не каже "Вік живи - вік працюй!" 😁. А тому що це очевидно: поки живеш — мусиш працювати. Ну, хіба що ти ще дитина, і за

Привіт, друзі! У позавчорашньому дописі про багаторічну руколу я мимохідь згадав про м’яту — бо вона також потрапила на фото. Вона росте у нас просто біля фундаменту будинку, поруч з руколою. Це місце

Привіт, друзі! Дивлячись на перше фото, можна подумати, що вгорі кадру, з-за облупленої цегляної стіни, визирає гілка пальми. Але це не так. Це всього-на-всього оцтове дерево, або сумах. Рослина, яку в

EnUa Hello, friends! The mushrooms shown in these photos grew right next to my terrace — just a few centimeters from the house. They appeared near some old cherry stumps that we use as decorative “seats”

Привіт, друзі! Чи чули ви щось про багаторічну руколу? Це така ж рукола, майже ідентична на смак до звичайної однорічної, яку висівають із насіння. Але її не треба сіяти — вона росте сама собою. У нас

Здається, що дерево — це твердий і надійний матеріал. Спершу справді так: з нього можна зробити красивий і міцний паркан. Але навіть якщо ви його обробите захисними засобами, покриєте фарбою чи лаком,