Комахи та їхні личинки

Ще трохи про комах. У музеї науки у Валенсії була дуже цікава інтерактивна позиція — стенд, який наочно показував, наскільки різними можуть бути комахи та їхні, так би мовити, «діти», тобто молоді стадії розвитку. Адже дуже часто молоді форми комах зовсім не схожі на дорослих, а інколи — навпаки, майже їхня копія.

Класичний приклад, який знають усі, — метелик. Літає собі красивий, барвистий метелик, відкладає яйця, з яких вилуплюється гусінь. Це вже наступна стадія після яйця. Гусінь, як правило, виглядає не надто привабливо й активно поїдає рослини. Потім настає стадія лялечки: гусінь обмотує себе своєрідною ниткою, утворюючи кокон, і всередині нього протягом кількох тижнів відбувається справжня трансформація — тіло повністю перебудовується. У результаті з лялечки виходить доросла комаха — імаго, тобто завершена форма розвитку. Метелик знову літає, живиться нектаром, майже не шкодить рослинам, але згодом відкладає яйця — і коло замикається.

Але не всі комахи проходять таку радикальну трансформацію. Є й інший тип розвитку — неповне перетворення. У таких комах немає стадії лялечки. З яйця вилуплюється німфа — молода форма, яка вже дуже схожа на дорослу комаху, але менша за розміром, без крил або з недорозвиненими крилами. З кожною линькою німфа все більше наближається до дорослої стадії — і зрештою стає імаго. Так розвиваються, наприклад, коники, таргани, бабки.

На цьому інтерактивному стенді було завдання — вгадати, якій саме комасі належить та чи інша личинка або німфа. Якщо ти добре знаєш комах, то багато пар можна співставити майже одразу. А якщо ні — доводиться вгадувати, але навіть у такому форматі це дуже цікаво.

Такі ігрові елементи й взаємодія чудово навчають — не лише дітей, а й дорослих. Бо коли щось пізнаєш через гру, воно запам’ятовується набагато краще.