У деяких фільмах, в яких розповідається про тих, хто потрапив на безлюдний острів можна побачити спроби покинути острів на плоту, але, це не вдається зробити.
Як правило, приливна хвиля, яка валитися через прибережні, коралові рифи, ламає пліт і не дає покинути острів.
Це схоже на шлагбаум, який не впускає вас, але, напевно, потрібно уявити ще парочку злісних, сторожових собак, які, дають відчути цей момент до мозку кісток.
Зовсім, необов'язково опинитися на безлюдному острові, що б відчути себе замкнутим на острові.
Досить, мати чітку позицію щодо необхідності вакцинації від коронавірусу.
Можна сказати, що всі мрії, одного разу, побачить європейські, і інші курорти, зруйновані.
Але іноді принциповість важливіше, ніж тепле море і гарячий пісок блакитних лагун.
Кожен день, я загадуватися над питанням, як я буду поступати, якщо, одного разу, у двері квартири постукають і зажадають, що б я вакцинувалася сам і вся моя сім'я.
Напевно, доведеться заточити спис, як на безлюдному острові і відлякувати непроханих гостей від мого врожаю віри і переконань.
Мені нічого не дала країна під назвою Україна, завжди, я за все платив і, раптом, безплатно!
Не хочу, як сказав професор Преображенський.
Так, я мені шкода тих хто повірив системі та тепер, не має вільного доступу до антибіотиків, які. в терміновому порядку, раптом, стали продавати тільки за рецептом лікаря.
Якщо світ для мене закритий, то тепер, я його бачу, стоячи на твердої землі, як доглядач на глибокий і темний колодязь, прикритий гілками з натяком на уявну безпеку.
Фотографії, зроблені за допомогою камери Sony Cyber-shot DSC-HX300
Я відредагував фотографію в програмі PhotoDirector, яку також встановив на свій смартфон.
Автор 
Україна
Для своїх публікацій я не використовую стокові фотографії, для мене принципово важливо використовувати для публікації фотографії, які я зробив своїми руками, і я можу назвати їх — авторські роботи.
