Пару днів назад я відчув необхідність віддати данину поваги старим парканів, які, раніше, могли викликати посмішку, глузування.
Так, навколо нас безліч таких зборів, які, незрозуміло як, ще намагаються триматися, якщо, не вертикально, то під кутом більш як сорока п'яти градусів від нульової позначки землі.
Підтримувані колодами, іржаві та діряві, створені на швидку руку і бачили царя Гороха, всі вони, продовжують вірно служити тим, хто поклав на них надії, функцію захисту від непрошених гостей.
Так, вони приречено, одного разу, перетворитися на пил, впасти. плазом на землю, придавити комусь курку, або бути знесене і відправлені в утиль, або в топку печі.
Але, це станеться не за їх волі, вони будуть стояти до останнього, у них немає почуттів, крім двох - відданість і самовідданість.
Як не вистачає цих почуттів тим, на кого дивляться очі жителів Афганістану.
Можна сказати, що ще один мій стереотип зломлений, погано це, чи добре, час покаже, але. скільки ще буде того часу, світ чекають чесної зміни тепер, кожен сам за себе і немає ніяких парканів, нових і старих.
Якщо у вас є старий і ветхий паркан, поправте його, пофарбуйте, він вам ще послужить і це, єдина, надійний захист.
Фотографії, зроблені за допомогою програми Сamera МХ яку також встановив на свій смартфон.
Автор 
Україна
Для своїх публікацій я не використовую стокові фотографії, для мене принципово важливо використовувати для публікації фотографії, які я зробив своїми руками, і я можу назвати їх — авторські роботи.
