Для мене субота на протязі останніх 13 років була днем активного відпочинку разом з сім’єю. Навесні - рибалка з ночівлею на Десні , влітку та восени - рибалка з човна в верхів’ях Київського водосховища, взимку - рибалка з льоду.
Я настільки призвичаївся до такого ритму життя, що думав, що так буде завжди і не міг уявити, що якісь обставини зможуть порушити цю душевну рівновагу .
Нажаль, все змінилось з початком російсько – української війни.
На період військового стану заборонено пересування по водоймах на човні, тому мої улюблені місця стали недоступні.
Можна звичайно обмежитись на певний період іншими видами відпочинку, наприклад половити рибу з берега, але рибалка на черв’ячка чомусь не приваблює. Та й при відсутності бензину та космічній ціні на нього, не хочеться використовувати його на нецікаві та неефективні поїздки.
Минулого року в цей час в найближчому лісі вже можна було назбирати грибів - маслюків, але зараз відвідування лісів небезпечне, тому що є ризик підірватися на міні, або натрапити на розтяжку, або і взагалі на ліжбище заблукавших російських військових .
For me, Saturday has been a day of active recreation with my family for the past 13 years. In the spring - a fisherman with an overnight stay on the Desna, in summer and autumn - a fisherman from a boat at the top of the Kiev Reservoir, in winter - an ice fisherman.
I became so accustomed to this rhythm of life that I thought it would always be so and could not imagine that any circumstances could upset this mental balance.
Unfortunately, everything changed with the beginning of the Russian-Ukrainian war.
During the martial law, it is forbidden to travel by boat on the water, so my favorite places have become inaccessible.
Of course, you can limit yourself to other activities for a certain period of time, such as fishing from the shore, but for some reason fishing for worms is not attractive. And in the absence of gasoline and the space price for it, you do not want to use it for uninteresting and inefficient trips.
Last year, at this time in the nearby forest, it was already possible to gather mushrooms - buttercups, but now visiting the forests is dangerous, because there is a risk of exploding a mine, or run into a stretch, or in general the bed of lost Russian soldiers.
Враховуючи всі ці обставини, я почав шукати пригоди, не виходячи з власного двору. І ось я вже на грядці, де росте цибуля і, як виявилось, її треба прополоти від бур’янів. Ніби на вигляд і роботи небагато, але годину часу на це витратив. А ще побачив, що на невеликій земельній ділянці в 6 соток насправді стільки роботи, що можна зайняти нею всі вихідні аж до глибокої осені.
А там і війна закінчиться, і ліси будуть розміновані, та й риби в водоймах стане більше, бо надіюсь, що в даний час нема її масового вилову промисловиками та браконьєрами.
Given all these circumstances, I began to look for adventure without leaving my own yard. And here I am, in a field where onions grow, and as it turns out, they need to be weeded. It seems like a little work and work, but spent an hour on it. And I saw that on a small plot of land of 6 acres is actually so much work that you can take it all weekend until late autumn.
And there the war will end, and the forests will be demined, and the fish in the reservoirs will be more, because I hope that at present there is no mass catch by industrialists and poachers.
