Джерело
14 вересня 1812 року відбулась подія, яка стала переломним моментом в війні 1812 року між росіянами та французами .
В цей день французька армія Наполеона окупувала Москву. Місто було залишене російськими військовими за наказом головнокомандувача Кутузова.
On September 14, 1812, an event took place that became a turning point in the war of 1812 between the Russians and the French.
On this day, Napoleon's French army occupied Moscow. The city was abandoned by the Russian military on the orders of Commander-in-Chief Kutuzov.
Джерело
У момент входу французів у Москву у різних місцях міста здійснювалися підпали. Французи були впевнені, що Москва підпалюється за наказом московського губернатора графа Ростопчина.
At the time of the entry of the French into Moscow, arson was carried out in various places of the city. The French were sure that Moscow was being set on fire by order of the Moscow governor, Count Rostopchin.
Джерело
На Наполеона пожежа справила похмуре враження. За свідченнями очевидця, він казав: «Яке жахливе видовище! Це вони самі! Стільки палаців! Яке безглузде рішення! Що це за люди! Це скіфи!
Коли французам повідомили, що російська армія та мешканці покинули місто, ця звістка, спочатку викликала в них здивування, яке з часом переросло у зневіру та засмучення.
The fire made a gloomy impression on Napoleon. According to an eyewitness, he said: "What a terrible sight! It's them! So many palaces! What a stupid decision! What kind of people are these! These are Scythians!
When the French were informed that the Russian army and the inhabitants had left the city, this news initially caused them surprise, which eventually turned into despair and sadness.
Джерело
Наполеон не мав наміру надовго затримуватися у Москві. Його ціль була – передусім схилити войовничу Росію до миру. Всього Наполеон зробив три спроби довести до царя про свої миролюбні наміри, але так і не отримав на них відповіді.
Тому, коли не вдалось досягти своїх цілей, французи відступили й покинули Москву.
Росіяни й досі вихваляються, що розбили непереможну армію Наполеона. Та, виявляється, і славнозвісна битва під Бородіно, і легендарний полководець Кутузов – не більше, ніж майстерна вигадка російської пропаганди. Російські псевдоісторики розповідають красиву легенду: ’ Легендарний полководець Михайло Кутузов не тільки вщент розбив французькі війська, а ще й майстерно обдурив самого Наполеона. Так звана «скіфська тактика» геніального стратега Кутузова спрацювала: французів навмисне заманили вглиб Росії, пожертвувавши навіть Москвою. Все це було частиною плану, аби згодом завдати французам остаточної нищівної поразки.’
Насправді , як стверджують сучасні історики, Кутузов ніколи не перемагав армію Наполеона.
До 1941 року у Росії про видатного полководця Кутузова взагалі ніхто не знав. Його висміювали хіба що в анектодах, адже за все життя йому так і не пощастило виграти бодай одну битву.
Міф про перемогу Кутузова над Наполеоном створив Сталін. Коли у 1941-му радянські війська панічно відступали, то Сталін, аби заспокоїти населення та хоч якось виправдати себе, знайшов в історії схожі події. Так і виник міф про героїчну перемогу Кутузова над Наполеоном, мовляв, спочатку російські війська теж відступали, а ворог спалював російські міста. Але все це, мовляв, лише частина продуманої стратегії.
Сучасники Кутузова говорили, що у нього – рідкісний дар невдало битися. У пошуках слави він не жалів ні себе, ні солдатів. Його військо зазнавало невиправданих жертв, а сам він неодноразово отримував поранення в голову, після чого й осліп на праве око. Усупереч міфам, у Наполеона Кутузов не виграв жодної битви.
У 1805-му під Аустерліцом Кутузов вперше зійшовся у бою зі своїм французьким візаві, обрав неправильну тактику і за 5 годин 100-тисячну російську армію французи вщент розгромили. Тоді Цар Олександр І одразу ж відсторонив Кутузова від командування.
Під час штурму Смоленська та у битві під Бородіно у 1812 році чисельність військ Наполеона була значно меншою, аніж у Кутузова. Тим не менш, Кутузов безславно програв битву під Бородіно, пожертвувавши половиною складу своєї армії – понад 50 тисяч чоловік. А втрати французів становили лише 7 тисяч.
Аби потішити власне самолюбство, Кутузов напав на французів, коли ті поверталися з Москви додому. Та задум Кутузова вкотре провалився. У битві під Малоярославцем росіяни зазнали величезних втрат. А у саме місто, Кутузов так і не в’їхав переможно на коні. Але кремлівських пропагандистів цей факт не збентежив. Вони вкотре переписали історію, прославляючи вигадану перемогу Кутузова.
Нема сумніву, що росіяни також перепишуть історію російсько -української війни. Ганебну втечу з під Києва, Чернігова, Харкова назвуть великими перемогами. Про своїх бездарних полководців створять нові легенди. Пропагандисти з російського телебачення загорнуть це все в яскраву обгортку. І росіяни з радістю і вдячністю проковтнуть цю брехню.
Це чудово, що у них нема справжніх героїв, і треба їх придумувати. Нема справжніх полководців, реальних перемог. І добре, що їхня армія виявилась не такою вже найсильнішою в світі, як російські пропагандисти розповідали.
Нехай вони і надалі тішать себе цією суцільнею брехнею, а наша справа – перемогти і розбудувати щасливу, багату та сильну державу.
Napoleon did not intend to stay in Moscow for a long time. His goal was, first of all, to incline warlike Russia to peace. In total, Napoleon made three attempts to convey to the king about his peaceful intentions, but he never received an answer to them.
Therefore, when they failed to achieve their goals, the French retreated and left Moscow.
The Russians still boast that they defeated Napoleon's invincible army. But it turns out that the famous battle of Borodino and the legendary commander Kutuzov are nothing more than a masterful invention of Russian propaganda. Russian pseudo-historians tell a beautiful legend: "The legendary commander Mykhailo Kutuzov not only completely defeated the French troops, but also skillfully deceived Napoleon himself. The so-called "Scythian tactics" of the brilliant strategist Kutuzov worked: the French were deliberately lured deep into Russia, sacrificing even Moscow. All this was part of a plan to later inflict a final crushing defeat on the French.'
In fact, according to modern historians, Kutuzov never defeated Napoleon's army.
Until 1941, no one in Russia knew about the outstanding commander Kutuzov at all. He was ridiculed only in anecdotes, because in his entire life he was not lucky enough to win at least one battle.
The myth of Kutuzov's victory over Napoleon was created by Stalin. In 1941, when the Soviet troops retreated in panic, Stalin, in order to calm the population and somehow justify himself, found similar events in history. This is how the myth of Kutuzov's heroic victory over Napoleon arose, they say, at first Russian troops were also retreating, and the enemy was burning Russian cities. But all this, they say, is only part of a well-thought-out strategy.
Kutuzov's contemporaries said that he had a rare gift of fighting unsuccessfully. In search of glory, he spared neither himself nor his soldiers. His army suffered unjustified casualties, and he himself was repeatedly wounded in the head, after which he became blind in his right eye. Contrary to myths, Kutuzov did not win a single battle against Napoleon.
In 1805, near Austerlitz, Kutuzov met his French counterpart in battle for the first time, chose the wrong tactics, and in 5 hours the French completely defeated the 100,000-strong Russian army. Then Tsar Alexander I immediately removed Kutuzov from command.
During the storming of Smolensk and the Battle of Borodino in 1812, the number of Napoleon's troops was much smaller than Kutuzov's. Nevertheless, Kutuzov ingloriously lost the Battle of Borodino, sacrificing half of his army - more than 50,000 men. And the losses of the French amounted to only 7 thousand.
To satisfy his own pride, Kutuzov attacked the French when they were returning home from Moscow. But Kutuzov's plan failed again. In the Battle of Maloyaroslavets, the Russians suffered huge losses. And in the city itself, Kutuzov did not ride victoriously on a horse. But Kremlin propagandists were not embarrassed by this fact. They once again rewrote history, glorifying Kutuzov's fictional victory.
There is no doubt that the Russians will also rewrite the history of the Russian-Ukrainian war. The shameful escape from Kyiv, Chernihiv, Kharkiv will be called great victories. They will create new legends about their inept commanders. Propagandists from Russian television will wrap all this in a bright wrapper. And the Russians will swallow this lie with joy and gratitude.
It's great that they don't have real heroes and have to invent them. There are no real commanders, no real victories. And it's good that their army turned out not to be the strongest in the world, as Russian propagandists said.
Let them continue to amuse themselves with this continuous lie, and our task is to win and build a happy, rich and strong state.