З якихось пір мені зовсім вже не подобається брехати. Хоча я мала третій юнацький розряд по цій дисципліні - так буває з дівчатками в строгих сім'ях! .. 🤥🏆
Але бувають ситуації, які ставлять мого правдолюба на коліна. 😬
Я не розумію, як бути, якщо привітна господиня пригощає власноруч випеченим тортом і питає з надією в очах: «Ну як ?!» А торт - жахливий: суцільно масло, цукор хрумтить на зубах, від цедри зводить щелепу, тісто не пропеклося ...
Що треба відповідати? Чи потрібно з ввічливості з'їсти хоча б половину шматка ?! 🤢
Особливо якщо ще 5 хвилин при анонсі торта ти пританцьовувала і говорила, що любиш домашню випічку ?! 🤦🏻♀️
А можна ще сильніше посилити ситуацію: автор торта - ваша свекруха! Або начальниця! Або дочка чоловіка від першого шлюбу 😱
Як правильно поводитися в таких ситуаціях ?! Що важливіше - правда чи інстинкт самозбереження ?! 😅
Recently, I really didn't like lying. Although I had the third youth category in this discipline. this happens with girls in strict families! .. 🤥🏆
But sometimes I am confused. 😬
I don’t understand what to do if a hospitable hostess treats me to a baked cake and asks with hope in her eyes: "Well, how ?!" And the cake is awful: solid butter, sugar crunches on the teeth, the jaw cracks from the zest, the dough is not baked ... 😨What should be answered? Is it necessary to eat at least half a piece out of politeness ?! 🤢
Especially if for another 5 minutes, when the cake was announced, you danced and said that you love homemade cakes ?! 🤦🏻♀️
And you can aggravate the situation even more: the author of the cake is your mother-in-law! Or the boss! Or the husband's daughter from his first marriage 😱
What is the right way to behave in such situations ?! What is more important - truth or self-preservation instinct ?! 😅
P. S на фото мій улюблений брауні, його я можу з'їсти навіть з тарілкою❤️
